Спеціальний економічний статус та виборність губернатора допоможуть подолати соціально-економічну кризу в Закарпатті
В Ужгороді 12 лютого відбувся представницький «круглий стіл» за участі науковців, підприємців, експертів із різних сфер економіки і суспільного життя, представників громадськості та засобів масової інформації.
Його тема —«Закарпаття: причини та шляхи подолання соціально-економічної кризи». Організатором стала громадська організація «Закарпатський край».
Доктор фізико-математичних наук, професор Ужгородського національного університету Василь Химинець у доповіді приділив увагу як аналізу стану справ на сучасному етапі, так і шляхам виходу з кризи. Закарпатська область, як і Україна, зазначив він, переживає чи не найскладніший період в історії часів незалежності. Цей період супроводжується небувалим спадом у економіці, катастрофічним збідненням населення.
На «круглому столі» виступили доктор економічних наук, професор, завідуючий кафедрою Ужгородського національного університету Володимир Приходько, доктор історичних наук, кандидат економічних наук професор УжНУ Іван Мешко, представники бізнесу. Вони зазначили, що особливо гостро кризові явища виявляються загалом у економіці краю, і, насамперед, у промисловості. У грудні 2015 року в Закарпатті індекс промислової продукції порівняно з груднем 2014 року дорівнював 76%, а в цілому за минулий рік виробництво промислової продукції порівняно з 2014-им скоротилося на 20,3%.
Голова Закарпатської обласної організації «Аграрний Союз України» Павло Федикович, Генріх Стратон та інші підприємці, які працюють в агропромисловій сфері, стурбовано говорили про проблеми сільського господарства, адже в 2015 році загальне виробництво його продукції скоротилося на 7,0% порівняно з попереднім роком, а в господарствах населення спад був ще більшим – на 8,6%.
Директор Закарпатського регіонального центру з інвестицій та розвитку Василь Матій та експерт із питань залучення інвестицій Юрій Маркович зазначали, що свого часу великі надії в краї покладалися на відродження промислового потенціалу у зв’язку з прийняттям Законів України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» (24 грудня 1998 року) та «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» (22 березня 2001 року).
Прийняття цих законодавчих актів сприяло активному інвестуванню в економіку області, відносному зростанню промислового виробництва, зростанню рівня зайнятості населення. Але в 2005 році законом про держбюджет пільги зі сплати податку на прибуток і ПДВ для суб’єктів, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, були скасовані. Як наслідок, Закарпатська область перестала бути цікавою для інвесторів.
Керівник громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо, якого підтримали інші виступаючі, підкреслив, що головна причина критичного стану економіки краю — існуюча форма зацентралізованого управління народним господарством України. Податки і платежі, що збираються в регіонах, у основному спрямовуються в Київ, який до того ж загруз у корупції. Регіонам після розпилу загальнодержавного «пирога» дістаються лише крихти.
Наслідком цього є те, що Закарпаття досі позбавлене можливості ефективно використовувати наявні ресурси для свого розвитку. На сучасному етапі більш ефективним є не створення окремих спеціальних економічних зон із пільгами, а надання всій Закарпатській області спеціального економічного статусу. Саме цей статус забезпечить інвестиційну привабливість краю, сприятиме розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшенню обсягів постачання високоякісних товарів і послуг, створенню сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, нових робочих місць. Зрештою, це забезпечуватиме додаткові надходження до місцевих бюджетів, допоможе вирішенню інших важливих завдань.
На «круглому столі» відбулася дискусія щодо того, хто повинен відповідати перед населенням за стан соціально-економічної ситуації в краї. Експерти Дмитро Поп та Михайло Бабидорич, заслужений художник України Мікаел Пейтер вважають, що це повинен бути не голова обласної державної адміністрації або префект (посада, яка передбачається конституційною реформою). Вони, мовляв, призначатимуться Президентом України і нестимуть, насамперед, відповідальність перед Києвом. Відповідати ж перед закарпатцями повинен очільник краю, всенародно обраний ними. Пропозиції цих виступаючих — разом із виборами депутатів місцевих органів влади та самоврядування в області повинні проводитися і прямі вибори її губернатора.
Учасники круглого столу дотримуються думки: лише отримавши для Закарпаття спеціальний економічний статус, а також можливість самим обирати вищу посадову особу краю, краяни почуватимуть себе реальними господарями на своїй землі. За додержання цих умов працьовиті закарпатці зможуть добитися такого життя і рівня добробуту, якого вони гідні.
Також під час заходу було анонсовано, що громадська організація «Закарпатський край» представить на обговорення краян підготовлений проект змін у чинне законодавство та Конституцію України щодо надання Закарпаттю спеціального економічного статусу, як інструменту подолання соціально-економічної кризи в краї.
Іван ІГНАТ
