«Наклеп» та «образу» знову намагаються повернути в Кримінальний кодекс
Народний депутат Євгеній Мураєв вніс до Ради законопроект №5034 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів (щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи)».
Цей документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 151-1та 151-2, що встановлять кримінальну відповідальність за наклеп та образу відповідно.
Наклепом, за законопроектом вважатиметься умисне або через несумлінне ставлення до перевірки інформації поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь і гідність іншої фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи, або наклеп на публічну особу, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь і гідність або ділову репутацію публічної особи, а образою – приниження честі та гідності іншої особи, виражене в непристойній формі. За обидва «злочини» пропонується карати винних штрафами, виправними та громадськими роботами, арештом та, навіть, обмеженням волі на строк до трьох і двох років відповідно.
Це вже не перша спроба повернути владі механізм тиску на свободу слова. З моменту прийняття нового Кримінального кодексу на розгляд Верховної Ради неодноразово вносилися законопроекти, спрямовані на криміналізацію наклепу. Свого часу відповідні законопроекти реєстрували Леонід Черновецький (2004 рік), Володимир Аніщук (2005 рік), Василь Кисельов (2006 рік та 2010 рік), Антон Яценко (2008 рік), Віталій Журавський (2012 рік). Останньою найгучнішою спробою, яка мало не увінчалася успіхом, стало ухвалення «диктаторських законів» 16 січня 2014 року.
Кожного разу подібні законодавчі ініціативи викликали широкий осуд не лише українських та міжнародних правозахисних і медійних організацій, але й таких міжнародних інституцій як ОБСЄ, Рада Європи, Комітет ООН з прав людини.
Запровадження кримінальної відповідальності за «наклеп» чи «образу», як передбачено законопроектом, автоматично ставить під загрозу будь-яке журналістське розслідування і створює презумпцію імунітету чиновників від публічної критики. Подібні ініціативи, особливо в країнах з дуже низькою довірою суспільства до судових та правоохоронних органів, ризикують створити серйозний «охолоджувальний ефект» для ЗМІ і розвитку демократії в цілому, адже остання неможлива без вільної політичної дискусії.