Валерій Лунченко: «З успішної освіти починається успішна держава»
До Дня учителя ми поспілкувалися з партійним соратником міністра освіти, нашим земляком, представником Закарпаття у парламенті Валерієм Лунченком.
2016-й приніс чимало значущих змін в українську систему освіти, а вже з 1-го вересня учні і студенти почали навчатися за новими правилами. Ініціаторами нинішніх реформ у цій галузі виступили представники політичної сили «Народний фронт» на чолі з Арсенієм Яценюком та діючим Міністром освіти і науки Лілією Гриневич. Напередодні Дня учителя ми поспілкувалися з партійним соратником пані Міністра, нашим земляком, представником Закарпаття у парламенті Валерієм Лунченком та розпитали про ініціативи «Народного фронту» у середній освіті.
– Пане Валерію, які основні задачі поставив «Народний фронт» щодо змін у системі освіти?
– Головна задача – максимально наблизити українську освіту до потреб сьогоднішнього дня. Адже ніби ведеться навчання, ніби є розумна молодь, щороку випускаються спеціалісти, але вони не можуть знайти себе на ринку праці, а роботодавці не можуть знайти собі підходящих кадрів. Система освіти застаріла. Зміни назріли давно і починати потрібно було із садочків і шкіл. До обговорення реформування системи освіти у «Народному фронті» підійшли фундаментально. Були залучені кращі фахівці, викладачі, батьки, роботодавці, вивчався закордонний досвід, обговорювалися пропозиції, приклади, дослідження. Зрозуміло, що відразу і все охопити неможливо, але наразі стосовно середньої освіти «Народний фронт» зосереджений на таких напрямах: створення мережі опорних шкіл, збільшення заробітних плат вчителям, запровадження закону про спец конфіскацію і суттєво якісна «Нова українська школа».
– Будь ласка, розкажіть коротко про ці напрями
– Опорні школи створюються з метою підвищення якості освіти в сільській місцевості та переведення дітей у кращі умови навчання.
Дві третини дітей з сільської місцевості здають ЗНО на низькому та середньому рівні. Якщо перевести ці цифри в бали за 12-бальною шкалою, то це оцінки від 1 до 6 балів. При цьому у містах ситуація діаметрально протилежна – тут дві третини дітей здають тестування на високому та середньому рівні, тобто цих оцінок має вистачити, щоб потрапити в гарний ВНЗ та отримати бюджетне місце. Така освітня прірва між селом та містом – погано не лише з моральної точки зору, це реальна загроза національній безпеці держави. Опорні школи відіграють важливу роль у підвищенні якості освіти для сільських дітей, оскільки саме у старшій школі учні малокомплектних шкіл, в яких один викладач веде одночасно декілька предметів та не має сучасного обладнання і навіть Інтернету, втрачають свій шанс успішно скласти ЗНО. Для нас дуже важливим є підвищення рівня якості освіти у сільській місцевості. Доступ до якісної вищої освіти не має залежати від місця народження дитини. Тому з 1 вересня розпочали свою роботу 142 опорні школи, на які ще Уряд Яценюка виділив областям 200 млн. грн.
– Збільшення заробітних плат вчителів – болюче питання, з якого, мабуть, і тягнуться всі проблеми в державі…
– На жаль, це так. Тому за ініціативи представника «Народного фронту» Міністра освіти і науки Лілії Гриневич у 2017 році усі педагогічні працівники , що сьогодні знаходяться між 8 та 12 розрядом, мають піднятися вгору по тарифній сітці на 2 розряди. Абсолютно несправедливо, що вчитель вищої категорії оплачується за 12-тим тарифним розрядом, а молодий викладач вищої школи – за 15-тим. Просування вгору по тарифній сітці на 2 розряди дасть можливість підвищити зарплату педпрацівникам на 500-800 грн. Додатково відбуватиметься збільшення зарплати всім бюджетникам через підвищення мінімальної заробітної плати. Таким чином, з урахуванням усіх факторів зарплати вчителів у наступному році зростуть приблизно на третину.
– Чому так важко дається Закон про спецконфіскацію, частина коштів у якому повинна бути використана для додаткових коштів вчителям?
– Дійсно, Закон має на меті повернути гроші, украдені Януковичем, до казни держави і використати їх на нагальні потреби українців. На жаль, 22 вересня Верховна Рада в черговий раз його провалила. І проросійське лобі, чиї голоси не були віддані при голосуванні, показує, хто цього не хоче. Це Опоблок, їх теперішні колеги по опозиції з «Батьківщини» і, як не дивно, частина депутатів фракції БПП. Тож ми далі працюємо над цим питанням. Якщо законопроект буде ухвалено, держбюджет отримає від спецконфіскації мінімум 1,5 млрд. доларів.
– Чого очікувати від нового реформування середньої освіти?
– Головна задача – зробити випускника українських вишів 21-го століття конкуренто здатним фахівцем, а школи – всебічно розвинену людину, здатну критично мислити, патріота і таку, що готова до здобуття нових знань протягом всього життя. Перші кроки зроблено – ви всі помітили, наскільки суттєво розвантажилася початкова школа. Тепер вчитель сам вирішуватиме, яку тему скільки викладати. Самі ж теми приведено до вікових особливостей дітей. Швидкість читання змінено на усвідомлення матеріалу. Діти повинні вміти критично мислити, висловлювати свою думку, логічно обґрунтовувати позицію, розвивати творчість, вміти вирішувати проблеми, працювати в команді, при цьому бути грамотними, культурними, знати мови і почуватися на рівні із закордонними ровесниками. Педагогіка повинна ґрунтуватися на партнерстві між учнем, вчителями і батьками. Вчитель має бути умотивованим, повинен мати свободу творчості і розвиватися професійно. А звідси – і зміни в країні, економіці, всіх галузях. Українці заслужили на пристойне життя. З успішної освіти починається успішна держава.
Ганна МОТИЛЬ, газета «НЕДІЛЯ»