Хто кого «мочить»? Спекотна політична осінь у Закарпатті
Цьогорічна осінь закарпатцям запам’ятається гарячою погодою у політиці. У Мукачеві триває справжня війна кланів, Москаль наступає на Балог, осередки політичних партій сваряться за зони впливу…
Слід зазначити, що проблеми в Закарпатті почалися вже давно, просто тепер вони ще більше «вийшли на поверхню».
Коли головою ОДА був Валерій Лунченко, значний фінансовий потенціал різко почав спрямовуватися на Хуст. Зараз керманичем обласної ради є Михайло Рівіс, тож про рідне місто він також не забуває і не обділяє його фінансовою «увагою».
У той же час Хуст справді активно відроджується на відміну від інших райцентрів. І це, звісно, добре, адже всі ми хочемо, аби наш край був привабливим для туристів.
Проте так було не завжди. На реконструкцію центру місто над Тисою чекало десятиліттями… і при жодному губернаторові не знаходитися гроші для колишньої столиці Карпатської України (за винятком того ж таки Валерія Лунчненка, який є хустянином і патріотом своєї малої батьківщини). Та мова піде зовсім не про це.
Раніше, коли Віктор Балога очолював область, а Іван Балога був головою облради… родина мукачівців дружила з Хустським міським головою Володимиром Кащуком, навіть загітувала його вступити до своєї політичної партії. Але що мав із цього Кащук? Точніше, яка користь із цього була самим хустянам? Єдине, що отримало місто – це бруківку для викладення дорожнього покриття на кількох вулицях… яку, між іншим, виготовляє завод одного з представників відомої мукачівської родини. Відколи ж мер Хуста покинув ряди Єдиного Центру і у області змінилося керівництво, Хуст справді почав процвітати. І не тільки оновився Майдан Незалежності та вулиця Карпатської Січі. Ремонти проведено й на ряді інших транспортних магістралей, запущено три фонтани, відкрито парк відпочинку… цей список можна продовжувати ще дуже довго.
До речі, у цей же період каденції Балог про Ужгород було незаслужено забуто… ніби столиця Закарпаття – провінційне, віддалене гірське містечко, про долю якого чиновники знають лише з постів у Фейсбуці. Принаймні, якщо в Ужгороді щось і робилося (переважно за кошти міста, а не з обласного бюджету) задля блага громади, то це був, м’яко кажучи, мізер. І тільки останнім часом у обласному центрі почали проводитися якісь роботи з благоустрою, реконструкції фасадів та ремонту доріг, відродження культурних та історичних пам’яток… Хоча невирішених питань у місті ще також достатньо, але позитивна тенденція розвитку вже радує.
А тепер прогуляємося вулицями Мукачева… Дивно, але найвідоміша в області родина чомусь не надто дбає про ошатний вигляд свого рідного міста. Мукачево, на жаль, останнім часом дуже занепадає. Варто згадати і про війну з газетними кіосками, яку розпочали представники мерії міста над Латорицею, і про кінотеатр «Перемога», і про обшарпані фасади будівель, і про стрілянину, завдяки якій про Мукачево заговорила вся Україна.
Дивно, чому впливова сім’я не надто переймається станом справ у рідному населеному пункті… Утім… не можна сказати, що нічого зовсім у місті не робиться. Зокрема, відреставровано парк «Перемоги»… однак тут теж не обійшлося без приватних зацікавленостей…
Крім того, неабиякого резонансу цими днями набув скандальний вихід із партії «Єдиний Центр» мукачівки Інгрід Туріс. Депутатка облради своє рішення прокоментувала так: «…Це схоже на тоталітарний режим, диктатуру, заборону свободи слова, однак аж ніяк не на “Європейські стандарти” місцевого самоврядування».
До речі, вихід пані Інгрід із партії не єдиний «удар» по політичній силі, який активно обговорюють закарпатці. Торік, коли про свій вступ до парламентської фракції «Воля народу» заявив двоюрідний брат Балог Василь Петьовка, для багатьох краян це було повною несподіванкою.
Тоді у ЄЦ квапливо заявили, що нардеп Василь Петьовка виключений із партії, бо «…діяльність лідера Єдиного Центру, народного депутата Петьовки Василя Васильовича є такою, що завдає шкоди авторитету “Єдиного Центру” та суперечить його статутним нормам і програмним засадам”.
До речі, така ж історія була й із Хустським мером Володимиром Кащуком…
А тепер про Москаля. Голова Закарпатської ОДА свою неприязнь до Балог ніколи не приховував, навіть у жаргоні, коли він говорить про мукачівську сім’ю, застосовує досить гострі слова. Та це не дивує, бо лексикон Геннадія Москаля містить багато ненормативної лексики. І якщо раніше у закарпатців це викликало неабиякий подив, то зараз до таких «монологів» усі вже звикли.
Більше того, днями у ефірі програми «Лівий берег» на 24 каналі очільник краю заявив, що до його приходу господарями Закарпаття були Балоги.
«Я поставив питання так: чи адміністрацією Президента і областю керує легітимний глава адміністрації або областю керує чийсь партійний осередок», – наголосив Москаль, додаючи, що Балога більше не хазяїн закарпатської землі.
Звичайно, двобій Москаль-Балога на цьому не закінчився. Він триватиме й надалі… адже обидва політичні гравці є сильними особистостями. Тож хто стане переможцем, покаже тільки час.
