В Ужгороді плодоносить негний-дерево

Ужгород унікальний своєю флорою – парки, міські сади, альпінарії, дендропарки, які закладали ще на початку минулого століття,відрізняються експонатами дерев, що не були притаманні нашій місцевості. Утім завезені з Азії, Америки чи з країн Європи, вони добре почуваються й донині. І навіть плодоносять.

Поряд із тюльпановим чи перуковим деревом, у різних частинах міста, можна натрапити на кілька дерев тиса ягідного. Саме цього представника нині вже місцевої рослинності й називають негний-дерево – за міцність деревини. Науковці кажуть, про дві-три, навіть чотири тисячі років життя цього дерева. То ж його буро-червону деревину використовували зокрема в кораблебудуванні.

Хоч сама кора, деревина, хвоя і насіння міцні й витривалі, але для людини та деяких тварин отруйні, бо містять такі сполуки, як алкалоїди. А от цілком безпечні для вживання – плоди, якими зараз і багатий тис. У вересні-жовтні саме період дозрівання ягід.

Те, що хвойне дерево плодоносить ягодами, а не шишками, – ще одна цікавинка тиса.

Яскраво червоні ягідки тиса за консистенцією нагадують мед – такі ж тягучі й липкі, а от за смаком – менш солодкі. Окрім м’якої частини в основі ягідки є тверда чорна насінина. Її, нагадуємо, також не варто їсти.

Через масове знищення тис належить до рідкісних реліктових видів. Однак, нині вирощують декоративні види, які активно використовують у садово-парковій архітектурі.

Тетяна Лешко, ексклюзивно для zakarpatpost.net