Ужгородський монастир запрошує на престольне свято в честь ікони Божої Матері «Спорителька хлібів»

[Total: 0    Average: 0/5]

Ікона «Спорителька хлібів» була написана в другій половині ХІХ ст. І вже через рік після написання образа від нього сталося перше чудо.
28 жовтня у п’ятницю 19-ї неділі після П’ятидесятниці в день молитовної пам’яті ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» керуючий Мукачівською єпархією Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершить архієрейське богослужіння в Ужгородському Свято-Воскресенському чоловічому монастирі.
Початок богослужіння о 9-ій годині.

Свята Церква вчить, що Цариця Небесна є не тільки молитвеницею за рід людський, але й безпосередньою Учасницею нашого спасіння.

За справедливим твердженням святителя Ігнатія (Брянчанінова), «ікони Божої Матері чудодіють по всій землі, проповідують і свідчать знаменнями істину вчення Христового».

Ікона «Спорителька хлібів» була написана в другій половині ХІХ ст. І вже через рік після написання образа від нього сталося перше чудо. У 1891 р., коли через неврожайне літо по всій країні відчувалася нестача хліба, в Калузькій області та на полях Шамординської обителі урожай пшениці був щедрий!

ikona-sporytelka

Сама назва чудотворного образа, «Спорителька хлібів», вимагає невеликого пояснення. Слово «спорити» тут означає «сприяти, поліпшувати, удобрювати». Таким чином, Пресвята Діва Марія представлена на цій іконі як Помічниця людям у їхніх працях заради хліба насущного. Владичиця світу зображена сидячи на хмарах. Її руки підняті в жесті благословення. Знизу простягається поле, а на ньому, серед квітів і трави, лежать і стоять снопи жита. Думка написати це поле, та й сама назва образа, а також тлумачення його глибинного змісту належать преподобному Амвросію Оптинському.

Історія ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» почалася 1890 р. Саме тоді ігуменя Іларія, настоятелька Богородично-Всіхсвятського жіночого монастиря у м. Болхов, піднесла старцю Амвросію образ дуже незвичайного письма. Згідно з переданням, ікону написав випускник імператорської Академії мистецтв, тоді вже чернець Оптиної пустині, — Даниїл (Болотов). Преподобний старець із благоговінням прийняв новий образ. Він сам молився перед цією іконою і вчив шанувати її своїх духовних дочок — черниць заснованої ним Шамординської обителі, а також мирян, які приходили до нього.

Цікаво зазначити, що святкування іконі Божої Матері «Спорителька хлібів» звершується в той самий день, коли ховали старця Амвросія, що помер декількома днями раніше.
Нині цей чудотворний образ Пресвятої Діви Марії дуже шанований серед православних. І хоча оригінал святині втрачено, на честь ікони зводяться храми, пишуться незліченні списки, складаються богослужбові тексти. Існує і акафіст образу Божої Матері «Спорителька хлібів».

Примітно, що приспів до кожного ікосу акафіста один і той самий: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Подай і нам, недостойним, росу благодаті Твоєї та яви милосердя Твоє!». Ці слова завжди вимовляють з особливим благоговінням і в пам’ять про їхнього автора — преподобного старця Амвросія Оптинського, і, звичайно ж, на знак шанування покровительства Цариці Небесної над родом людським.

https://zakarpatpost.net

Loading...

Comments are closed.