Мукачево – місто темряви?
Гуляючи нічним Мукачевом, чомусь пригадується фільм «Сутінки». Саме гостросюжетна мелодрама у стилі фентезі ніби оживає в темному центрі міста над Латорицею.
Здається, ще трохи… й із-за якогось провулку вискочать привиди…
Місто ніби застрягло в часі і чимось нагадує лихі 90-ті… Ні, не перестрілками (хоча в Мукачеві й не без них), не дефіцитом товарів у крамницях (хоча й чужі супермаркети до міста не пускають)… а суцільною темрявою навкруги, адже тоді електроенергію часто вимикали… навіть без попередження.
До речі, ліхтарних стовпів у Мукачеві багато, правда, лампочки світять далеко не на кожному, а по через 3-4, та й то не на всіх вулицях. Чи то вони вигоріли і їх не поспішають замінити, чи то просто в Мукачеві така мода на романтику… невідомо.
Скажімо, від Будинку русинів (наразі – Будинку національних спільнот) до гастронома тягнеться ціла алея пітьми. А поруч – зупинка, де люди чекають на маршрутки… Також у темряві. А це вже не надто романтично.
Дивно, але неподалік від Ратуші, яка є найкращим адмінкорпусом міської ради в області, темно, як у потойбіччі. Хоча споруда є архітектурною родзинкою й приваблює до себе туристів і у всі пори року, і у будь-який час доби. Отже, логічно, що її б мали належним чином підсвітити, як ОДА, філармонію, Хрестовоздвиженський кафедральний собор, або ж мости, чи просто фасади будівель в Ужгороді. Але виходить, що вдень ратуша справді гарна, а от вночі… її просто не видно.
На вулицях Миру, Духновича, на площі Миру та Пушкіна якби не світилися у мряці вітрини магазинів, то без ліхтарика пройти було б неможливо. А, може, Мукачево, просто відроджує середньовічні традиції і в місті навмисне створюється нічна феєричність? Тож, можливо, ходити середмістям потрібно зі смолоскипом чи свічкою? Або чиновники настільки економлять електроенергію, яка нині є недешевою, що змушують краян занурюватися щовечора у мряку? Скоріш за все, ні те, ні інше, адже по-перше, у центрі темно вже далеко не перший рік, а по-друге… у відродженому парку «Перемоги» ліхтарні стовпи світяться на повну потужність. Загалом весь парк сяє, наче сонце вдень. Оглядове колесо видно з різних куточків міста у темряві. Хоча територія відпочинку й розміщена не в центральній частині Мукачева, та й як місцевого населення, так і гостей у ній небагато… а вночі й поготів. Простежується дивна і цікава паралель… Чому ж так?
Чому застарілу систему освітлення у місті не ремонтують і в той же час вкладають величезні кошти в один об’єкт. Парк безлюдний, а головними дорожніми артеріями навіть вночі ходять містяни.
Немає гарантії, що із-за якогось повороту хтось не нападе… і що саме в той час поруч проїжджатимуть патрульні, або що їх викличе хтось із випадкових свідків… якщо, не дай Бог, у млі трапиться щось недобре.
Чому ж пішоходи мають пересуватися напомацки… або коли звечоріє, ховатися в помешканнях?
Між іншим, нині в багатьох містах України встановлюють економні світлодіодні світильники,або взагалі сонячні батареї. Подібним чином освітлюється невелике село Велятино, що на Хустщині. Тож чому у крихітному населеному пункті можуть подбати про світло, а в другим за величиною у області місті – ні? Невже у Мукачеві на освітлення з бюджету не виділяються гроші? Чи їх просто списують?
Жити в сутінках мукачівцям не звикати… але ж… повинен таки бути промінь сонця у темному царстві.
