Ужгород озеленюватимуть. На наступний рік зелених зон стане більше
Про початок розробки комплексної програми озеленення Ужгорода на 2017-2022 роки, які аспекти будуть враховуватися – розповіли на прес-конференції у «Совиному гнізді» посадовці, науковці та громадські активісти.
Декан біологічного факультету УжНУ, кандидат біологічних наук Ярослава Гасинець нагадала, що Ужгород завжди славився ботанічним садом та зеленими насадженнями, це, серед іншого, приваблювало в наше місто туристів і гостей. На жаль, останній проект благоустрою та комплексного озеленення розроблявся в місті ще в 1982 році. Останніми ж роками до питання зелених насаджень підходили за «пожежним» принципом, тобто проблеми бралися вирішувати лише коли, скажімо, падали дерева, гілки чи вирувала негода.
Нинішній міський голова Ужгорода Богдан Андріїв чітко ставить завдання, що сучасне європейське місто – це не лише відремонтовані дороги, будинки, комунікації, послуги з освіти і медицини, а й зелень, без якої неможливий комфорт.
Тому Богдан Євстафійович своїм розпорядженням сформував робочу групу, яка напрацює комплексну стратегію, програму, бачення на багато років, як рухатися з озелененням Ужгорода.
«Вже у цьому році чимало учасників нинішньої нашої групи – активісти, науковці УжНУ разом із посадовцями визначали, що і де краще висаджувати в рамках капітальних ремонтів, оновлення вулиць. Однак потрібні серйозніші напрацювання на перспективу. Незабаром предметно попрацюємо в сусідньому словацькому місті Кошице, вивчимо їхній досвід із цього питання. Роботи багато, діяти потрібно планомірно, крок за кроком», – наголосила Ярослава Гасинець.
Доцент кафедри ботаніки УжНУ, кандидат біологічних наук Інна Бесеганич розповіла, що значною складовою в підготовці стратегії буде інвентаризація і власне насаджень, і зелених зон. Визначать, до прикладу, які площі займають ті чи інші дерева, кущі, який склад насаджень міста за породами, віком, обхватом стовбура і, головне, «станом здоров’я». Так само визначать площі зелених зон, їхній статус, природні пам’ятки, вартість загалом і на окремих ділянках. Відтак є сподівання, що такий всебічний облік посилить відповідальність за зелені насадження, зелені зони загалом.
Науковий співробітник науково-дослідної лабораторії природних екосистем УжНУ, кандидат біологічних наук Роман Кіш наголосив, що при розробці стратегії врахують історичну концепцію, особливість Ужгорода. Важливо, що місто належить до європейських поселень південного типу, що дає можливість створювати унікальні, навіть на рівні всієї України, зелені композиції, переймати найсучасніший європейський досвід.
Науковець також наголосив, що дерева мають не лише хрестоматійну функцію очищення повітря від забруднюючих речовин. Під час уже першого засідання робочої групи визначилися, що будуть брати до уваги інші численні чинники. Скажімо, в умовах змін клімату зростає важливість того аспекту, що зелені насадження дають тінь – і будовам, і людям. Також на листі осідає пил, кіптява тощо, що інакше осідало б на легенях людей. Не винайдено наразі для урбаністичних просторів і кращої звукоізоляції, ніж зелені насадження. Всі ці фактори, і особливо тенденцію до потепління клімату, обезводнення врахують під час розробки програм із озеленення Ужгорода.
Викладач кафедри ботаніки УжНУ Андрій Сойма додав, що напрацювання учасників групи вже враховано під час озеленення в рамках капітального ремонту частин вулиць Перемоги, Собранецької. Важливо в майбутніх напрацюваннях брати до уваги також технічні проблеми, пов’язані із зеленими насадженнями, скажімо, їх розташування поруч із будівлями, лініями енергопостачання, чи не перешкоджатимуть під’їзду до будівель, чи коренева система не деформуватиме дорожнє або тротуарне покриття, чи потребують меліоративних робіт тощо.
Президент громадської організації «Екосфера», кандидат біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук наголосила, що за останні 25 років Ужгород втратив значні площі зелених зон, тому паспортизація після інвентаризації дасть можливість їх зберегти, захистити від забудови.
Громадський діяч, радник міського голови Ужгорода на громадських засадах Маріанна Собран відзначила, що для неї участь у роботі групи важлива, як не для фахівця з питань озеленення, а як для мешканки міста, якій не байдуже, наскільки зеленим, затишним, гарним і безпечним буде Ужгород. Тому велике значення має, що нарешті від хаотичного підходу до питань озеленення переходять до системного вивчення і наукового врахування всіх аспектів, ризиків, повідомили виданню zakarpatpost.net у прес-службі Ужгородської міської ради.
Головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський повідомив, що вже замовлено схему перспективного озеленення, яку роблять фахівці Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто”. На грудень очікуються перші матеріали, які представлять на широке обговорення. Відзначив також, що хоч Генеральний план Ужгорода передбачає зелені зони, однак він не враховує, до прикладу, міжквартальні, а інвентаризація, паспортизація дадуть змогу детально врахувати все зелене багатство, яке має місто. Згодом може ставитися також питання про збільшення територій насаджень.
На запрошення ужгородців приїхав також старший викладач кафедри містобудування Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Степан Тупісь, який розробляв ландшафтну карту Львова та програми озеленення кількох інших міст України. На прес-конференції він розповів про досвід Львова, наскільки ландшафтна карта дала можливість визначити, облікувати і використовувати дані про якість, функціональні навантаження, розвиток зелених насаджень.
У Львові інвентаризація тривала близько півроку, до роботи були задіяні науковці кількох наукових установ і вишів.
У ході дискусії, відповідей на запитання журналістів зазначалося, що наразі «на папері» Ужгород має 72 «зелені» гектари при нормі більше 190 га. Та й ніхто достеменно не знає, чи все, що складає нинішню цифру 72 га, насправді є в реальності, не знищено. Це, як і багато іншого, вивчать у рамках підготовки стратегії озеленення. Кошти на інвентаризацію, паспортизацію, а згодом і виконання стратегії планують передбачити у бюджеті наступного року, всі учасники групи працюють наразі на волонтерських засадах.
Попереду значний обсяг роботи, однак це дасть можливість владі і мешканцям системно діяти щодо розвитку «зелених легень» обласного центру Закарпаття.
