ТОП-100. Впливові люди. Закарпаття політичне
Сайт zakarpatpost.net продовжує серію ексклюзивних публікацій рейтингу відомих закарпатців із журналу «Впливові люди» – ТОП-100
Передмова
За останні два роки, поки газета «НЕДІЛЯ» тримала паузу і не оприлюднювала рейтинг впливових людей, кардинально змінилася розстановка сил серед найбільш впливових людей Закарпаття. Нинішній рейтинг – якісно нова спроба оцінити можливості і дії людей, які впливали і впливають на життя суспільства.
Багатьом цей рейтинг відкриє нові імена, а декому допоможе по-іншому поглянути на відомих людей. Найімовірніше, у наступному році зміниться і вплив сьогоднішніх номінантів ТОП-100 на життя Срібної Землі. Тому багато з них можуть залишити цей список, поступившись місцями новим людям.
Цьогорічний «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття» має кілька особливостей.
Рейтинг складається з 10 розділів. Чільне місце посів розділ «Знакове Закарпаття», у якому є прізвища тих людей (і не обов’язково навіть закарпатців), які, за нашим опитуванням, усіма своїми силами і можливостями змінювали за ці роки і продовжують змінювати як Закарпаття, так і Україну. Вони – найбільша, найглобальніша, найсвітліша, найвпливовіша сила, яка «зробила» цей проект.
Відносно великою частиною імен у цьому рейтингу стали імена, вперше почуті закарпатцями під час Революції гідності. Вони – ті, які досі називають себе революціонерами – таки зуміли перетворитися на впливову, хоч інколи і деструктивну силу.
Готуючи це видання, газета «НЕДІЛЯ» також враховувала думки експертів у різних галузях, анкети представників ЗМІ, громадських діячів, волонтерів, студентів, представників бізнесу. Кожен із опитаних нами закарпатських експертів визначав вплив на основі 3 критеріїв:
– особистість (власна харизма, фінансові можливості, посадові повноваження, кількість людей, на яких має вплив персона);
– публічність (можливість публічними закликами чи діями впливати на процеси в Закарпатті чи державі, публічний рейтинг, впізнаваність, наскільки людина активно використовувала протягом останніх років свої можливості для впливу);
– непублічний вплив (неофіційні контакти з іншими впливовими людьми, можливість залучити фінансові ресурси, «порішати через знайомих», пролобіювати певні рішення чи кандидатури, фінансові активи, капітал, який належить персоні або контролюється нею).
ЗАКАРПАТТЯ ПОЛІТИЧНЕ
1. Михайло Ланьо, народний депутат України
Ще кілька років тому Михайло Ланьо асоціювався у закарпатців насамперед із бізнесом, меценатством і розвитком футболу, до того ж не якогось одного клубу, а гри, що повноцінно «живе» мало не в кожному селі області.
Проте обставини склалися так, що Ланьо змушений був стати політиком-«важковаговиком» – саме довкола нього об’єдналися найпотужніші гравці місцевих еліт, бізнесмени та активісти, які втомилися терпіти найодіознішу родину Закарпаття і хотіли б справді провести якісні зміни у житті й економіці краю.
Саме Михайло Ланьо на останніх місцевих виборах восени минулого року на рівні області став лідером тієї «третьої», прагматичної політичної сили, на яку був найбільший запит і серед тих, хто прагнув змінювати й балотувався, і серед тих, хто прагнув відчути зміни і прийшов на виборчі дільниці.
У підсумку сформована команда дала колосальний результат – політична партія «Відродження» отримала 144 депутатські мандати практично в усіх районних та міських радах краю (крім Хустщини), трьох мерів, п’ятьох голів райрад, та найголовніше – «козирну карту» в обласній раді. Відповідно, присутність цього «моноліту» значною мірою формує «законодавчі» рішення багатьох сіл, міст, районів, а часом і області.
Михайло Ланьо – також віце-президент Федерації футболу України, він напрацював суттєві можливості й у цій вертикалі, тому залучає в регіон серйозні інвестиції: уже нині тривають перемовини про будівництво потужних спортивних комплексів у кількох районах області.
Попри всю свою непублічність, Михайло Іванович де-факто є людиною, з думкою якої рахуються у багатьох столичних колах, у тому числі в парламенті України, що відповідно дає чимало позитиву для всієї Закарпатської області.
2. Віктор Балога, народний депутат України
Віктор Балога сконцентрувався на парламентській діяльності, де зараз кожний багнет на вагу золота. А ще він розробляє талант публіциста, дошкульно коментуючи кожну суттєву зміну в політичній ситуації всередині чи навколо Закарпаття. Перетворившись із менеджера-практика на полеміста, він відкриває у собі нові таланти, даючи волю вродженим сарказмові та іронії. Лишається лідером великої команди однодумців, опираючись на яку, продовжує зберігати чималий вплив. Осердям його постійної турботи лишається Мукачево. Чи не єдиному з сучасних українських політиків йому вдалося забезпечити генеалогічну спадковість влади у цьому місті. Але амбіції його не обмежуються одним містом. В.Балога знав у своїй біографії дуже різні періоди – і більш сприятливі, і менш. Тож готовий до усіх поворотів долі, в тому числі і таких, що винесуть його знову максимально на вершину владного Олімпу.
3. Валерій Лунченко, народний депутат України
Молодий, виважений, відкритий до спілкування, водночас вже й досвідчений політик, якому випала доля прийняти керівництво областю у березні 2014 року, відразу після подій на Майдані. І хоча каденція тривала лише півроку, можна відзначити його особистий внесок у стабілізацію ситуації в краї та пошук компромісів як з місцевими громадами, так і політичними діячами краю.
На парламентських виборах 2014 року він був знову обраний депутатом Верховної Ради за списком «Народного Фронту». А от вже наступного року на місцевих виборах довів, що дійсно має вагомий вплив в області та вміє проводити передвиборчі кампанії. Чого тільки варта переконлива перемога у майже 50% «Партії конкретних справ» у Хусті, проекту, яким опікувався безпосередньо Лунченко.
Хоча нині позиції «Народного Фронту» суттєво похитнулися, Валерій Лунченко залишається в області однією з тих фігур, яка здатна впливати на процеси в її суспільно-політичному житті.
4. Роберт Горват, народний депутат України
Старт Роберта Горвата у політичній кар’єрі відбувся у яскравому фарватері провідника «ударної» ідеології Валерія Пацкана. Будемо відверті: похід у велику політику успішного бізнесмена на початковому етапі більшою частиною суспільства був сприйнятий зі значним скепсисом. Хлопець-друзяка, емоційний і запальний, директор модного супермаркету аж ніяк не в’язався із образом народного депутата.
Перемогу Роберта Івановича в Ужгороді, вірогідно, зробили фахові політтехнологи і успішно проведена ними креативна кампанія. Проте, відзначимо, якби не яскрава особистість самого Горвата, то успіху ці намагання не досягли б.
Остання в часі активність Роберта Горвата в українському парламенті, його дистанціювання від «ударного» близнюка і вихід у самостійне державницьке плавання доводять: амбіції депутата-новачка – чималі! І ним не варто зневажати…
5. Василь Петьовка, народний депутат України
Депутат від найсхіднішого округу Закарпаття (уся Рахівщина і більшість Тячівщини) не з чуток знайомий з особливостями гірської і передгірної Мараморощини. Вимушений ступати шляхами Е.Егана, котрий на початку ХХ ст. опікувався долею наших верховинців. На початку ХХІ ст. займатися тим самим і простіше, і складніше водночас, бо проблеми у нинішньому суспільстві ще складніші й розлогіші. У пошуках нових важелів впливу парламентарій увійшов до складу фракції «Воля народу», яка є своєрідним бізнесовим крилом серед депутатського корпусу. Відомий власному електоратові як невтомний меценат, спонсор багатьох гарних справ. Він давно створив власний політичний імідж, хоча і надалі продовжує дивувати політологів здатністю до маневру і навіть певною непередбачуваністю.
6. Валерій Пацкан, народний депутат України
Добре бути з провладною політичною силою при вищих посадовцях цієї партії, та погано при простих людях, коли їхнє життя від цих партійців та чиновників не кращає. У цьому переконався закарпатський нардеп Валерій Пацкан. Уже майже рік на Закарпатті і в Ужгороді у нього складається, м’яко кажучи, «не дуже».
Ніяким проектом закону, «смачного» для закарпатців, Пацкан (як, наприклад, його колега Горват із впорядкуванням ввезення європейських вживаних авто і «пересічки») не відзначився.
Були чутки, що Валерій Валерійович дуже сподівався стати і «губернатором» Закарпаття, і претендував на дуже високі загальнодержавні пости, проте не сталося. Взагалі вибори для його партійної структури – БПП – на Закарпатті пройшли не дуже вдало. Про гучні обіцянки не допустити нікуди колишніх СДПУ(о)шників, регіоналів і ЄЦівців теж довелося «забути», вибори мера Ужгорода програли з тріском. Тож, схоже, на загальнодержавному партійному рівні Валерію Пацкану простіше і приємніше «нарощувати м’язи», ніж на Закарпатті.
7. Юрій Чижмарь, народний депутат України
Людина, що колись започаткувала одну з закарпатсь-ких радіостанцій, після тривалої перерви знову повернулася в інформаційний простір нашої області – тільки вже в ролі народного депутата. Він став частим учасником різних телевізійних програм, не сходить з газетних шпальт, постійно бере участь у публічних дискусіях. Юрій Чижмарь – обличчя Радикальної партії на Закарпатті, забезпечував тут її виборчу кампанію, особисто давав численні обіцянки і мусить тепер відповідати за них. Демонструє непотоплюваність, вміння тримати будь-які удари долі, відроджуватися щораз у новій якості. Блискуче володіє усім арсеналом засобів політичної боротьби. Схоже, що його вплив у наступні роки тільки зростатиме.
8. Олександр Ледида, депутат обласної ради, екс-голова Закарпатської ОДА
Закарпаття стало одним з небагатьох регіонів в Україні, в якому під час Революції гідності акції протесту проходили мирно та не носили насильницького характеру. І хто б як не ставився персонально до Олександра Ледиди, але не в останню чергу його виважена позиція сприяла цьому.
Згодом він очолив обласний осередок «Опозиційного блоку» і на місцевих виборах досяг пристойного результату, подолавши 5-відсотковий бар’єр на виборах до обласної ради. З огляду на політичну ситуацію в інших областях Західної та й Центральної України, його можна вважати успішним.
Потужний медіаресурс, статус почесного президента гандбольного клубу «Карпати» та віце-президента Федерації гандболу України, підтримка багатьох спортивних заходів міжнародного рівня, що останніми роками таки проходять на Закарпатті, об’єктивно свідчать про прагнення Олександра Ледиди працювати на користь краю, незалежно від статусу.
9. Мирослав Білецький, депутат обласної ради
Успішний підприємець, голова правління СТОВ «Україна», вже багато років є одним з провідних представників «Народного фронту» (раніше «Фронт змін») на Закарпатті. Фактично рідна для Мирослава Білецького Хустщина стала чи не голов-ним плацдармом для цієї політичної сили в краї, без перебільшення, його внесок у її становлення є визначальним.
Наприкінці минулого року, після місцевих виборів, у кулуарах ради прізвище Білецького фігурувало серед основних претендентів на посаду голови облради. Нині ж він є уповноваженим фракції БПП «Солідарність» у президії обласної ради та фактично має визначальний вплив на неї.
10. Іван Бушко, народний депутат України VII скликання
Один із найуспішніших політиків на Закарпатті за останнє десятиліття у 2014 році відмовився від активної політичної боротьби. В одному з інтерв’ю Іван Бушко зазначив, що йшов до Верховної Ради у команді і «мав можливість продавлювати необхідні рішення». Однак після зміни влади у нього змінилися пріоритети, але політику він не залишив. Змінилася форма участі, однак набутий досвід, авторитет серед краян, відповідальність за свої рішення є тими чеснотами, які й надалі дають йому змогу впливати на процеси на Закарпатті. Потенційно Іван Бушко є одним з небагатьох політиків, які б у майбутньому могли б відновити втрачені позиції, а поки цілком комфортно себе почуває у статусі стороннього спостерігача.
Наступна десятка – ЗАКАРПАТТЯ ВЛАДНЕ
Попередня десятка – ЗАКАРПАТТЯ ЗНАКОВЕ
Друковану версію журналу «Впливові люди Закарпаття» – ТОП-100 купуйте у кіосках.
