Чи готові ужгородці врятувати самогубцю
Соціальний експеримент
Життя в умовах постійного стресу, безгрошів’я, сімейні проблеми нерідко стають причинами добровільного відходу краян у інший світ. Звичайно, це неправильно, але часто до необдуманих дій людей підштовхує байдужість оточуючих, небажання близьких почути крик по допомогу. Тому ми вирішили перевірити ужгородців на душевність і з’ясувати, чи готові вони врятувати від загибелі самогубцю.
«Анна Кареніна» по-ужгорордськи
Залізничний вокзал перед прибуттям потягу, як правило – місце багатолюдне. Незважаючи на подорожчання квитків, постійно знаходяться охочі відчути на собі «дорожню романтику» поїздів. Тож саме перон ми обрали платформою для проведення дослідження.
Завданням нашого помічника Дениса було розповідати людям трагічну історію зі свого життя про зраду коханої, звільнення з роботи, великий кредит у банківській установі, неспроможність його погасити та небажання жити. Чи захочуть випадкові зустрічні розрадити чоловіка, відмовити його від фатального кроку в нікуди?
Спочатку наш експериментатор підійшов до групи хлопців, років по 20-25, які радісно ділилися спогадами про пригоди під час відпочинку. Чоловік спитав їх скільки годин і коли саме повинен під’їхати дизель. Потім виклав вигадану історію про власні проблеми і зауважив, що хоче стрибнути під поїзд. Здивовані парубки вислухали сумну оповідку і усмішки з їхніх облич зразу ж зникли. Хлопці кілька хвилин мовчали, а далі запропонували незнайомцеві гроші, аби він купив спиртного й «відключився» від усього. Переконавшись, що це не допомагає, навели низку життєвих прикладів безглуздості подібних вчинків та довго переконували, що будь-яку проблему потрібно вирішувати, не здаватися, навіть пообіцяли познайомити з хорошою дівчиною та працевлаштувати через товаришів.
Намагалася підбадьорити Дениса і жінка, років 30, яку до сліз розчулила його «сповідь». Вона прочитала чоловікові справжню лекцію про те, як отримувати задоволення від кожного прожитого дня і тимчасовість усіх труднощів. Подібним чином поступив і літній дідусь, який навіть запропонував першому зустрічному пожити в нього, поки душевна рана не загоїться…
Закарпатці – люди релігійні
Іспит на доброзичливість показав, що більшість мешканців Срібної Землі вважають життя головною цінністю і що у випадку з самогубствами краяни найбільше бояться гріха. Зокрема, під час нашого експерименту більшість людей просили Дениса оговтатись і подумати про відповідальність перед Богом, адже самогубць навіть священики не відспівують.
Дві жіночки з Тячівщини, яких вирішив «проекзаменувати» наш дослідник, протягом майже години намагалися йому пояснити, що всі перепони – це іспит, посланий Всевишнім і його потрібно пройти гідно. Вони цитували Біблію, радили більше молитися, аби позбутися нечестивих думок.
А от бабуся, років 70, сказала, що відкладає заплановано поїдку до Виноградова і одразу ж готова відвести Дениса до монаха, аби він прочитав над ним певні молитви і повернув «нещасному» радість життя.
Чоловік, років 45, сам зізнався, що є духівником. Його проповідь про суїцид виявилася справді вражаючою і настільки переконливою, що навіть справжній «камікадзе» відмовився б від самострати.
Тільки одна дівчина порадила «депресивному» незнайомцеві звернутися до психіатра, оскільки, з її слів, психологічні проблеми потрібно вирішувати, але робити це слід виключно із професіоналами.
Наш експеримент несподівано засвідчив, що абсолютно ніхто з краян не підтримав прагнення Дениса вкоротити собі віку. Практично всі намагалися допомогти йому подолати відчай і відмовити від здійснення акту умисного спричинення смерті.
Напевно все ж, у нашому суспільстві не все так і погано… А, можливо, просто справжні самогубці замикаються у собі, або поруч із ними у найважчі хвилини опиняються не «ті люди».
