Чи діють на ужгородців закони психології?
Американський психолог Роберт Чалдині, досліджуючи психологію впливу на людину різних факторів став «жертвою» маленького хлопчика, який запропонував йому придбати лотерейний квиток за 5 доларів, або шоколадку за 1 долар. Дослідник не грав у азартні ігри, але й не їв солодкого, утім не зміг втриматись від пропозиції і придбав одразу дві плитки шоколаду. Те, що він спасував перед десятирічним хлопчиком, американець пояснив теорією взаємних поступків, яка діє на більшість людей на рівні підсвідомості. Тож ми вирішили перевірити, як діятимуть у аналогічних умовах наші краяни.
Зірвати куш хочеться багатьом
Умовою експерименту, запозиченого від Роберта Чалдині є продати речі за подвійною ціною. При цьому якщо покупець відмовляється від першого товару, потрібно одразу пропонувати другий. «Працювати» цей принцип повинен через те, що один раз відмовившись від придання речі, у людини «вмикається» почуття провини, тож на другу пропозицію вона теоретично повинна погодитись.
Отже, купуємо квиток однієї з вітчизняних лотерей за 10 гривень і пропонуватимемо його перехожим за 20 і шоколадку за 25, за яку проситимемо 30 гривень.
Для допомоги в експерименті ми також скористалися послугами дитини. Тож завданням нашої помічниці є запропонувати перехожим «вигідну» покупку.
Як виявилося, у азартні ігри наші краяни грають доволі охоче, тож ціни на квитки знають добре. Тому більшість незнайомців дивувала завищена вартість лотереї і вони навіть не дослухавши дівчинку-дослідницю до кінця, квапливо йшли далі. Проте не всі. Один дідусь пошкодував дитину і купив не тільки квиток, але й шоколадку.
-Нині зірвати куш хочеться всім. Життя важке, продукти дорогі. Хоч у мене пенсія невисока, але діти – це святе, – наголосив старенький. – Малечі хочеться розваг і морозива, а мені вже досить хліба та води.
Лотерейний квиток із першого слова придбала і жінка, років 40. Певно, ціни вона не знала, бо зауважила, що вперше в житті хоче спробувати долю і якщо їй випадає нагода здійснити покупку із дитячих рук, то обов’язково має поталанити.
Життя гірке. Потрібен шоколад
Підсолодити будні, як виявляється, захотіло набагато більше краян, ніж зіграти в лотерею. Невже принцип Роберта Чалдині таки працює? А, можливо, просто на солодощі «націнка» виявилася меншою.
-Зроблю собі нині свято. Як приємно, коли шоколад пропонують на вулиці. Навіть до магазину заходити не потрібно, – зізналася дівчина, років 25.
-Подарую онучці, саме збираюся до неї в гості, – наголосила бабуся, років 70. – Це ж дешево, я вчора за 40 купила. А лотереї – то пусте. Нічого нам не дається задарма. Не вірю у чесність та в якісь там виграші.
-Мені ще ніколи не пропонували посеред вулиці солодощі. Квіти кілька разів купувала від перехожих, гриби брала, але шоколад – це набагато приємніше. А щодо квитків, то я людина, що дивиться на світ реально. Виграш – справа випадку. Краще не чекати на халяву, а заробляти своїми руками… та головою, – поділилася думками інша «піддослідна», років 30.
Цікаво, що чоловіки виявилися надто стійкими. Їх зовсім не зацікавила жодна з пропозицій. Лише один хлопець, років 20, погодився придбати шоколад, довго торгуючись і врешті-решт збивши ціну до «стартових» 25 гривень.
Отже, як стало зрозумілим під час дослідження, на «нашого брата» американські психологічні методи, діють лише частково. Далеко не в усіх хустян, як не дивно, «вмикається» розрекламоване психологом почуття провини перед продавцем. А може інший менталітет робить нас менш поступливими до зовнішніх факторів. Або просто із-за власних проблем більшості краян байдуже те, що відбувається поруч. І в той же час не все безнадійно… бо світ, як кажуть, таки не без добрих людей.
