Чому Ержі замурували у замку і чим вона пов’язана з Ужанською долиною?
Історія Невицького замку цікавіша за легенди. Реальні факти.
Про це zakarpatpost.net розповідає історик і археолог, дослідник і охоронець Невицького замку Олександр Дзембас.
«Легенди самі по собі дуже цікаві, але для деяких з них можна знайти ще й певне історичне підґрунтя. Висновки нашої наукової експедиції дійсно вражають. По-перше, нам вдалося дослідити фортецю і підготувати матеріал, на основі якого можна стверджувати, що Невицький замок – пам’ятка унікальна. Ми з’ясували, що замок у ХІІІ столітті вже існував, більш точну дату поки що сказати не можемо.
Стало відомо що архітектурний ансамбль пам’ятки у цілому сформувався у середині ХV століття – це є час його розквіту. Досліджено центральний замковий дворик, декілька приміщень. Знаємо, що зовнішня лінія оборони будувалася всередині ХV століття. Вручну волонтерами реконструювали більше частину рову, про датували його і з’ясували, що його побудовано також всередині ХV століття. Виявилося що він заповнювався водою. Тепер там води немає, але щоб вона заповнювала рів, було проведено водогін, яким вода йшла знизу вверх! І це в ті часи! Середньовічними будівельниками було використано закон сполучених посудин, відкритий Блезом Паскалем аж наприкінці ХVІІ століття. А тут на теренах сучасного Закарпаття – на два століття раніше його використали на практиці! Це – річ просто фантастична! У світі, думаю, подібні водогони були, просто так масштабно замки ще не досліджували. Коли дивлюся на топографію фортець, розташованих на території Словаччини, бачу приблизно однакову ситуацію. Отже, саме водогін є найбільшою родзинкою Невицького замку. Ми почали шукати аналогії і дізналися, що в Німеччині у замку Бланкенхайм знайшли такий же водогін. Там збереглися навіть дерев’яні труби. Мабуть такі ж були і в нас, але згнили. Гадаю, технологію сюди могли принести німецькі переселенці.
Що ж стосується легенд, то як я уже казав, реальна історія Невицького замку справді ще більш цікавіша Наприклад, розповідь про Поган-діву знаходить своє підтвердження в дійсності. Скоріш за все, її прототипом була угорська магнатка Ержебет (Єлізавета) Баторі, відома своїми садистськими нахилами. Вона була в родинних зв’язках із Дьордьом ІІ Другетом, він був чоловіком її дочки Катарін. Тож коли її почала переслідувати австрійська корона, вона переховувалася в різних маєтках, можливо, і в нас. На самому ж судовому процесі Другети мали б її захищати і частково їм це вдалося, адже її не катували, не стратили, а замурували у кімнаті, обмежили у спілкуванні. Там вона й через деякий час померла», наголосив пан Олександр.
Більше читайте у рубриці «Недільні бесіди» незабаром.
