Чи готові повернути закарпатці знайдені на дорозі гроші
Увага, гривня на дорозі!
Гроші люблять всі. Та мова піде не про зароблені, а знайдені на дорозі… Чи будуть ласими наші краяни на чуже добро? Це ми й перевірятимемо під час нашого соціального експерименту.
Найщиріше грошам радіють діти
Моя помічниця Олена, йдучи однією з центральних вулиць міста несе в руках гаманець і, ніби випадково, губить гривню. Назустріч жінці біжить натовп дітей. Один з хлопчиків непомітно підхоплює папірець і одразу ж зникає. Доводиться витягати іншу банкноту.
На цей раз, через кілька секунд гроші «знаходить» десятирічна дівчинка Аліна. Підходимо до неї. На запитання, яким чином вона хоче витратити «знахідку», каже, що саме такої суми їй не вистачало для того, аби купити сік. Звичайно ж, залишаємо гроші дитині.
Наступними гривню підбирають смагляві братик із сестричкою. Ріанна та Людвіг запевняють, що віддадуть гроші матері. Ще двоє «піддослідних» дітей щиро виявляють бажання повернути знайдену банкноту.
А от одинадцятирічний Фабіан, взявши до рук гроші, швидко ховає знахідку. Коли Олена цікавиться, що він хоче купити, хлопець ніяковіє, мовчить, одночасно проводжаючи ласим поглядом дівчинку із морозивом у руках.
Біжу до найближчого магазину і купую порцію «солодкого щастя» й новому знайомому. Обличчя Фабіана одразу змінюється, очі починають стяти від радості. Як же приємно дарувати іншим хороший настрій!
Дорослі підбирають чуже з пересторогою
Якщо молодь під час нашого експерименту активно «кидалась» на гроші, то далеко не всі дорослі нахилялися за банкнотою. Одна бабця навіть хрестилася. На запитання, чому вона це робить сказала, що гроші точно «наворожені» і хтось таким чином хоче передати іншій, здоровій людині, власні недуги.
Чоловік, років 40, підібравши гривню одразу ж віддав жебрачці неподалік. Жінка, років 60 кілька секунд роздивляючись гроші. Відтак усе ж взяла їх до рук, але в гаманець не поставила. Побачивши на собі пильний погляд Олени, відрапортувала, що несе до церкви, аби вкинути в скриньку, оскільки чужого їй не потрібно.
Проте трапився з нами й доволі кумедний випадок. Молодий чоловік, який знайшов гроші, почав криком переконувати нас, що банкнота випала з його портмоне. Навіть здійняв такий галас, що нас почали задивлятись перехожі, хоча за одну гривню сьогодні майже нічого не можна придбати. Цікаво, якою була б його поведінка, якби ми «підкинули» йому 100 доларів?
Однак усе ж більшість перехожих чемно повертали гроші «розгубленій» власниці. Тож, незважаючи на безгрошів’я, можна з упевненістю сказати, що наші краяни таки не втратили моральні цінності і готові нормальні людські стосунки ставити вище матеріальних цінностей.
