Якою є в Закарпатті справжня ціна закордонного паспорта
Для того, щоб зробити закордонний паспорт, раніше треба було вистояти неймовірно великі черги, посваритися з персоналом міграційної служби, оплатити рахунок, що включав багато додаткових, де-факто непотрібних пунктів, які все-одно змушували оплатити. Так би мовити, пройти через дев’ять кіл пекла, а потім, після місяця очікувань таки отримати бажаний закордонний паспорт. Сьогодні ужгородці отримали альтернативу: Сервісний центр обслуговує громадян швидко, по запису, без черг та нервів. Затишне приміщення, привітний персонал, дитячий куточок… Одним словом, усе, що потрібно для швидкого і комфортного проведення часу. Проте, за таке задоволення, звісно, треба заплатити. У такому центрі вартість паспорта коштує удвічі дорожче, ніж у міграційній службі. Терміни, за які обіцяють виготовити документ, однакові усюди. Відрізняється лише сервіс.
Журналісти газети «Наш Ужгород» поцікавилися думками ужгородців про переваги та недоліки двох конкуруючих структур. Пані Олена хотіла зробити закордонний паспорт своїй 4-річній доньці. «Спочатку ми зайшли до Сервісного центру. Це було після роботи, 5 хвилин до закриття. Там було чисто і затишно. Розпитали усі умови, які документи потрібні. Дізналися про ціну. Близько 1100 гривень коштуватиме дитячий закордонний паспорт, не терміновий, який обіцяють зробити за 20 робочих днів. Це трохи менше, ніж половина моєї заробітної плати. Я серйозно замислилася і не стала записуватися на здачу документів. Наступного дня я спробувала піти до міграційної служби у 2 кабінет, де приймають документи на дитячий паспорт».
До речі, це раніше усі паспорти, і дитячі, і дорослі, робилися в одному кабінеті. Сьогодні їх роз’єднали.
«Коли я прийшла до кабінету, переді мною була лише одна жінка з хлопчиком. Ще не закінчилася обідня перерва, отож треба було зачекати 20 хвилин. Ми, звісно, теж вирішили почекати. У маленькому коридорчику було багато людей, проте більшість із них чекали своєї черги на подачу документів для дорослих. Після перерви зайшла жінка з хлопчиком. Вони були у кабінеті десь 25 хвилин. Потім зайшли ми. Уся процедура зайняли хвилин 20 рахом із фотографуванням, заповнюванням анкет, заявами. Швидко і спокійно. Без нервів. Ось так, тепер чекаємо, коли буде готовий паспорт».
Журналісти газети «Наш Ужгород» поцікавилися у працівників, чому така різниця в чергах на дорослий паспорт та дитячий. Виявляється, черги за дитячим паспортом великі лише під час канікул, тоді діти вільні. А під час навчання, так би мовити, все спокійно. Що не скажеш про дорослих. От їм зробити паспорт проблемніше. Чекати доводиться цілий день, а, може, і два. Як розповів нам пан Михайло, «я прийшов зранку, ще до відкриття кабінетів. Зайняв чергу. Простояв кілька годин, потім пішов поїсти. Прийшов, черга не надто просунулася. От, стою, сподіваюся, зможу сьогодні подати документи».
І так от щодня, купа людей стоїть у маленькому незграбному брудному коридорчику, чекаючи на свою чергу. Проте, за півціни, без доплат за обслуговування. У кожного є вибір, або ж вибору немає, як от у пана Михайла чи пані Олени.
Альона КОЛОДІЙ, газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для zakarpatpost.net