Більшість закарпатців готові заради грошей працювати додатково
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у лютому 2017 року, опитані найбільше погоджуються з думкою, що «Гроші – це свобода і відчуття безпеки» (індекс 1,9), трохи менше з такими тезами як «Гроші – це статус і влада» (індекс 1,7) та «Гроші слід економити і контролювати» (індекс 1,4), значно менше погоджуються з тим, що «Гроші – це імідж і повага» (індекс 0,5). З тезою про те, що «Гроші – це зло», респонденти не згодні (індекс -0,8).
Абсолютна більшість опитаних згодні з тим, що гроші важливі (90%), наявність заощаджень дозволяє почувати себе безпечніше (87%), гроші – це добре (85%) та гроші дають свободу і незалежність (79%).
82% опитаних погоджуються, що гроші є символом статусу в сучасному суспільстві, 80% визнають, що гроші – це влада, трохи більше 70% вірять, що з грошима можна всього досягти.
Переважна більшість опитаних (74%) заявляють, що економно витрачають гроші та ретельно планують витрати; 64% вважають, що час – це гроші (при цьому майже чверть – не визначились зі своїм ставленням).
Дві третини респондентів цінують гроші дуже високо, трохи менше (61%) вважають, що гроші можуть дати можливість бути тим, ким вони хочуть бути.
Майже половина переконані, що гроші змушують людей з оточення поважати їх, третина – не згодні з цим. 46% опитаних визнають, що гроші – найголовніше у їхньому житті, і майже стільки ж (41%) не визнають. 40% думають, що гроші дозволяють завести багато друзів, трохи більше (43%) у це не вірять.
Третина (32%) опитаних вважають, що гроші – це корінь усіх бід, при цьому майже половина (48%) не згодні з даним твердженням. Лише 27% відповіли, що гроші – це зло, тоді як більше половини (52%) не погодились з цим. 16% вважають, що гроші – це непристойно, водночас дві третини (68%) так не думають.
Найбільшу підтримку серед респондентів знайшли твердження, що наявність заощаджень дозволяє почувати себе безпечніше та гроші важливі; найменшу – твердження про те, що гроші – це непристойно.
Думку, що гроші – це статус і влада, найбільше підтримують на Сході, найменше – на Заході. Мешканцям Сходу та Центру більш близька ідея про те, що гроші слід економити і контролювати. Цікаво, що на Заході найменше підтримують думку про те, що гроші – це свобода і відчуття безпеки, а також імідж і повага; в той самий час, тут найменше незгодних з тим, що гроші – це зло.
Молодші респонденти, порівняно зі старшими, втричі частіше поділяють думку, що гроші – це імідж і повага. Натомість, старші люди вдвічі частіше погоджуються з тим, що гроші – це зло. Ідея про те, що гроші слід економити і контролювати, більш близька старшому поколінню.
Жінки, порівняно з чоловіками, більше схильні до думки, що гроші слід економити і контролювати, і менше – що гроші дають імідж та повагу. І ті й інші однаково вірять, що гроші – це свобода і відчуття безпеки.
Чим більш забезпечені люди, тим менше вони вважають, що гроші слід економити і контролювати, і тим більше підтримують думку, що гроші надають статус і владу, імідж і свободу. На противагу, найменш забезпечені вдвічі рідше не погоджуються з тим, що гроші – це зло і найменше погоджуються з тим, що гроші – це імідж і повага.
Половина опитаних українців (54%) вважають, що бідним бути не соромно, водночас третина (31%) думають навпаки. Переважна більшість опитаних (72%) вважають, що багатим бути не соромно.
На Сході країни найбільше підтримують тези про те, що бідним бути соромно, а багатим – не соромно. Чим старші респонденти, тим більше вони вважають, що бідним бути соромно, і тим менше, що соромно бути багатим. Чоловіки дещо більше у порівнянні з жінками соромляться як бідності, так і багатства.
40% опитаних хотіли б, щоб їх вважали багатою людиною, водночас стільки ж (41%) – не хотіли б, 19% – не визначились.
Найменше бажаючих здаватися багатими на Сході, проте і тих, що не визначились, там найбільше (третина). Серед містян та чоловіків дещо більше тих, хто хотів би, щоб знайомі вважали їх багатими, ніж серед селян та жінок. Чим молодші респонденти та чим більше вони забезпечені, тим більше серед них тих, хто хотів би здаватися багатим.
Половина опитаних (52%) погодились з тим, що багаті люди можуть бути успішними та ефективними політиками, третина мають протилежну думку, 16% – не визначились.
На Сході та Заході найбільше тих, хто вважають, що багаті люди можуть бути успішними та ефективними політиками (61% та 58% відповідно), на Півдні – найменше (43%). Чим молодші респонденти, чим вищий рівень їх освіти та рівень доходів, тим більше вони схильні поділяти дане твердження.
Опитуваним найбільш комфортно спілкуватися з людьми приблизно однакового достатку (92%), трохи менш комфортно – із людьми нижчого достатку (84%), найменш комфортно – із людьми вищого достатку (65%).
Жителям Сходу відносно менш комфортно спілкуватися з людьми нижчого та вищого достатку у порівнянні з мешканцями інших регіонів. В той же час, у Центрі люди найбільш спокійно ставляться до спілкування із більш заможними.
14% опитаних вважають, що їм достатньо грошей, які вони заробляють, 27% – скоріше не достатньо, більше половини (56%) – однозначно не достатньо. При цьому, абсолютна більшість опитаних (89%) хотіла б заробляти більше.
На Заході країни дещо більше людей, яким достатньо зароблених грошей у порівнянні з іншими регіонами. Чим старші респонденти та чим вищі їх доходи, тим більше серед них тих, яким зароблених грошей достатньо; таких також більше серед чоловіків, аніж серед жінок.
Більшість (62%) опитаних вважають, що оптимальний робочий день повинен тривати 8 годин, 27% – за коротший робочий день (6-7 годин), лише 2% – готові працювати 10 годин і більше.
Тих, хто підтримує коротший робочий день (6-7 годин), більше на Заході та у Центрі країни. Менш тривалий робочий день також більше підтримують мешканці сіл, жінки, молодші респонденти та ті, чий рівень освіти є вищим. Цікаво, що малозабезпечені та бідні люди підтримують короткий робочий день більше, порівняно з тими, в кого доходи вищі.
Довше працювати задля додаткового заробітку готові більше половини (56%) опитаних, третина (32%) – не готові.
Найбільше тих, хто готові працювати більше часу задля додаткового заробітку, на Заході, найменше – на Сході. Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх доходу, тим більша серед них готовність працювати понаднормово задля отримання додаткового заробітку; таких також більше серед чоловіків, аніж серед жінок.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 9-19 лютого 2017 р.
