Як закарпатські умілиці різьблені свічки роблять
Мистецтво буває різним. Хтось малює картини, хтось – вишиває, комусь до снаги майструвати з дерева, шити ляльок, а хустянки Неля Кондолош та Іонелла Баланда роблять декоративні свічки.
Як правило, у неділю після Великодня християни йдуть на кладовище, несуть до могил рідних та близьких квіти й лампадки. Саме в цей період людина починає думати про вічне… і на такі роздуми, здається, налаштовує полум’я свічок…
Тож ми поцікавилися в майстринь, як саме вони втілюють у життя свої свічкові фантазії, як відбувається сам процес виготовлення воскових див, що їх надихає та які труднощі виникають під час роботи.
«Свічки – це певна магія… у тому значенні, що заняття дуже захоплює, здається, ніби зупиняється час, – каже Іонелла. – Не дарма вони використовуються у церковних обрядах і не дарма у пам’ять про тих, кого більше немає з нами, запалюють лампадки, аби зігріти душі небіжчиків. Вогонь воскової свічки наші предки вважали священним, йому навіть поклонялися. У кожній родині колись була відповідальна пора, коли господині відливали свічки: великодні, громничні, сирітські, удовині, йорданські та для роздачі бідним. Запалюючи якусь із них, господар обов’язково побожно приказував: «Світи, праведне сонце, святим душечкам і нам, живим, грій землю-матінку, наші ниви, нашу худібку!» Наразі усе це забулося і свічникарством займаються одиниці. Утім це дуже цікаве захоплення, адже сучасні свічки і гарні, і чудово пахнуть, і є справжнім витвором мистецтва. Ми їх робимо задля власного задоволення».
Серед виробів хустський майстринь справді немає просто свічок. Кожна з них – окремий шедевр.
«Я роблю свічки приблизно півроку. Надихнула їхня краса і саме мистецтво. Малюванням раніше не займалася, як Іонелла. Але справа зацікавила. Спробувала. Вперше – трусилися руки, вийшло не дуже добре. Як кажуть, перший млинець завжди нанівець. Однак уже друга свічка вийшла довершеною і поступово я закохалася у цю роботу», – розповідає Неля.
Умілиці охоче показують свої декоративні дива і діляться секретами їхнього виробництва.
«Виготовлення різьблених свічок було традиційним ремеслом в Німеччині. Його суть полягає у використанні кольорового воску з подальшою нарізкою незвичайних візерунків,- стверджує Іонелла. – Колись віск фарбували лише природними барвниками. Сьогодні – є велика палітра кольорів, якісних матеріалів, які можна придбати. Ми робимо свічки з нуля. Беремо харчовий парафін, якісні натуральні барвники, заливаємо і вирізаємо».
Саму свічку відлити, звісно, не так уже й важко, але аби вийшов цікавий виріб, над ним потрібно добряче потрудитися.
«Спочатку у форму прикріплюється гніт, потім заливається розплавлений парафін. Після того, як форма висохне, це займе десь 5-6 годин, можна приступати до створення свічки, – розповідає Неля. – Для цього форму занурюють у ємність з розплавленим парафіном різних кольорів. Занурення має бути не випадковим. Щоб досягти ефекту красивих переходів потрібно знати основи кольорознавства. Тому, перед тим як братися за роботу, потрібно ознайомитися зі змішуванням барв».
Майстриня запевняє, що наперед продумує, поєднання яких кольорів буде у свічці. Це, зізнається, досить непросто. Потім у задуманій послідовності занурює свічку в різнобарвні парафіни.
І лише після цього, з її слів, можна починати вирізати. Робиться це за допомогою спеціальних ножів. Саме цей процес є найвідповідальнішим і найскладнішим. На нього умілиця має не більше 10 хвилин, інакше парафін застигне і буде тріскати в руках.
Дівчата наголошують, що незабаром планують виготовляти й ароматизовані свічки.
«Ми усе робимо разом. Але маємо й домашніх помічників, – усміхається Іонелла. – Мені допомагає чоловік Станіслав і сестра Раїса, а Нелі – чоловік Людвіг та донечка Ангеліна».
«Найменшою моєю роботою є десятисантиметрова свічка-яйце, а найбільшою – квіткова композиція, що сягає у висоту 25 сантиметрів. Такого ж за розмірами маю й павича, – каже Неля. – А найбільше мені до снаги вирізати саме рослинні елементи, зокрема, квіти. А ще… люблю лебедів… як живих,так і воскових».
У перспективі хустські умілиці мріють показати роботи широкому загалу і вийти на європейський ринок, звісно ж, вдосконалюватися та дивувати інших неординарними свічками.
Марина АЛДОН, zakarpatpost.net
