Хрести на стволах закарпатських дерев: диво чи великий обман?
Досить поширене (головним чином на Західній Україні) явище, яке можна охарактеризувати як «чудовий образ хреста в стовбурі дерева» періодично дає про себе знати на території України. З деякими характерними епізодами сьогодні знайомимо читачів.
У церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Брестів Мукачівського району Закарпатської області є дерево, в поздовжньому розрізі якого з’явилося зображення хреста.
– У квітні 2002 року четверо лісорубів проводили планову рубку на околиці Брестова, – каже Василь Ганькович. – В одному зі столітніх буків раптом зупинилася пила. Хлопці побігли за іншою. Коли почали працювати, цю також заклинило. Тоді лісники принесли третю. Тільки після цього дерево вдалося зрізати.
Через три дні лісники розпиляли дерева. Різали їх на метрові колоди. Потім кололи на дрова.
– Всі частини розкололи, а одну ніяк не могли. Тоді поставили дерево сторчма і почали забивати в нього клин. Забити – забили, а вийняти не змогли. Мучилися більше години. Зневірившись, кинули.
Дерево впало на землю і розкололося навпіл. Всередині було видно зображення хреста.
– Люди вирішили, що це диво Боже. Колоди забрали в село. Хрест на малюнку правильної форми, – каже настоятель церкви отець Святослав Софілканич. – Він такого ж розміру, як більшість церковних хрестів – 30 на 15 сантиметрів. З чіткими краями, наче випечений. Це мене здивувало. Спочатку зображення було світло-рожевим, потім потьмяніло. Хотів попросити знайомого столяра, щоб він трохи підрівняв колоду. Але дерево не піддалося. Інструмент двічі ламався. Я вирішив, що Бог не хоче, щоб щось підправляли.
Фотографія з того ж Закарпаття – на цей раз хрест православний (точна його копія). На жаль, подробиць роздобути в відкритих джерелах адміністрації сайту «Україна Аномальна» не вдалося. Надія є, що автор знімка знайдеться і розповість про цю дивовижну історію.
30 жовтня 2010 у с. Березово, Хустського району (в тій же Закарпатської області) в дереві було знайдено силует хреста. Місцевий житель Іван Тегза, вчитель фізкультури, прихожанин Св. Миколаївського храму, готуючись до зими почав рубати привезені з лісу дрова. Розколовши одне з них, побачив силует хреста. Божим Промислом хреста не був перерубаний пилкою, хоча його зовсім не було видно зверху.
Настоятель Храму прот. Димитрій Шутко оглянувши зображення приніс його в Хустське Єпархіальне Управління для обстеження. Відображення хреста знаходиться на обох половинках розколотого дерева і є досить глибоким.
Архієпископ Хустський і Виноградівський Марк благословив освятити зображення хреста і помістити в сільському храмі, пише Україна аномальна.
Примітно, що подібні зображення хреста в дереві були знайдені в декількох місцях єпархії. В даний час такі хрести зберігаються в с. Іза-Карпутлаш (Св. Миколаївський монастир), с. Грушево (Св. Архангело-Михайлівський Монастир), с. Липча (Св. Різдва Богородиці Монастир), с. Вугілля (Храм Різдва Богородиці). У всіх відомих випадках, пила не зачепила зображення.
Хрест в дереві дав про себе знати і в Чинадієво (маленьке селище в Закарпатській області) в 2002 році. Виявлена місцевими лісниками, реліквія зберігається в місцевому храмі.
Голова церковної громади Василь Софілканич і священик Василь Бабинець демонструють знахідку. На вигляд це шматок звичайного розколотого букового поліна довжиною сантиметрів вісімдесят, покладений в спеціальну дерев’яну оправу. На світло-піщаній деревині чітко видно зображення хреста. Важко повірити, що людська рука до нього не торкалася, настільки досконалі пропорції! Неначе хтось акуратно видовбав в поліні поглиблення і залив туди сірувато-коричневу суміш, яка затверділа.
– На мій погляд, – розповідає священик отець Василь, – це або феномен природи, або застереження для нас. Якби ми могли зрозуміти, що хотіло сказати це дерево, світ напевно став би краще. Офіційно церква поки не дає пояснення того, що ви бачили. Ми запрошували до нас вчених з Києва, просили – скажіть своє слово. Але поки оцінку ніхто не дав…
Лісник Андрій Решетар:
– Взимку, в лютому 2002 року під час санітарної чистки лісу ми мали спиляти і цей бук з товщиною стовбура 1 м 30 см. Почали працювати, але пилу відразу ж заклинило. Помучилися-помучилися, тільки пилу зламали! Відклали на завтра. Але і наступного дня не брала пила дерево, і все! Тільки на третій день все ж звалили бук. Почали різати стовбур на шматки: в одному місці пила знову як спіткнулася – не йде! Відступили далі, і тільки тоді розпиляли. Через сніг залишили дерево лежати до весни. І ніхто навіть гілочки з нього не зачепив, хоча всі інші дерева були «оприбутковані».
На початку літа ми взялися шматки стовбура розколювати. Але одно колода ніяк не піддавалося! Я поставив її вертикально і вбив клин. Клин увійшов, і раптом колода розкрилася, немов книжка, на дві половини. А всередині – два хрести! Я злякався, кличу інших – подивіться! Хлопці спочатку вирішили, що це я жартома намалював хрести глиною. Спробували стерти їх і самі перелякалися – диво!
До чинадіївського дива приїжджав і завідувач кафедрою ботаніки Ужгородського університету Юрій Петрусь:
– Бук – найпоширеніша порода дерев в цій місцевості, – сказав Юрій Петрусь. – На нашу думку, «картину» могло створити якесь грибкове утворення. Але до однозначних висновків ми не дійшли і відіслали фотознімки обох половинок колоди до Києва в Інститут ботаніки. Чекаємо відповіді.
Хрестоподібний силует на пні викликав інтерес влітку 2010 року у жителів Сумської області. У місті Ромни на подвір’ї центральної районної лікарні проводили санітарну вирубку старих аварійних дерев, розчищали місце для майбутньої автостоянки. На другий день на свіжому спилі старого каштана (на пні) проявився знак – хрест.
Історично на цьому місці в 1942 – 1943 роках розміщувався німецький військово-польовий госпіталь. Померлих від ран німців ховали поруч. Так виникло кладовище. Після звільнення міста останки німецьких солдатів і офіцерів перенесли в інше місце. Деякі вважають, що явище хреста якимось чином пов’язано з цими історичними подіями. Інші побачили в зрізі дерева силует церкви (раніше на цьому місці була каплиця для молінь, яку зруйнували) і народилися чутки про потреби тут її побудови.
Відповідь людей віруючих тут стандартна: це свідчення гарячих молитов християн! Скептики сходяться на тому, що це всього лише гарний і рідкісний збіг обставин, а іноді і просто відверта підробка! У будь-якому випадку, на цьому історія зображень хрестів не закінчується і чекає свого логічного продовження…
