Кого шукають вітчизняні роботодавці? Які професії найбільш затребувані?
Кого шукають на ринках праці України і де найбільше вакансій, березень 2017 року. Спільний проект газети «Сегодня» і Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.
Кількість вакансій стабільно зростає, а конкуренція повільно, але впевнено знижується. Компаніям потрібно докладати все більше зусиль, щоб отримати хороших фахівців, констатує керівник експертно-аналітіческого центру HeadHunter Україна Катерина Мащенко. У порівнянні з лютим, в березні найбільше резюме було в сферах безпеки, мистецтва/ розваг / мас-медіа, консультування, краси і спорту, робітничого персоналу.
Найбільш затребуваними були фахівці сфери видобутку сировини, домашній і робочий персонал, працівники готельного бізнесу, медпрацівники і педагоги (випускникам шкіл напередодні іспитів і ЗНО потрібні репетитори). Також з приходом весни роботодавці почали шукати студентів і молодих фахівців для програм стажування та практик: скоро літо, і вже зараз потрібно запасатися кадрами для виконання тимчасових робіт.
Стало гірше. У сферах IT, продажу та маркетингу кількість вакансій зменшилася. Проте, за даними hh.ua, саме продавці, представники IT-сфери, логістики, мас-медіа і маркетингу працевлаштовуються швидше за все: все тому, що в цих сферах конкуренція невелика – 1-2 фахівці на місце. Є й сфери, де процес працевлаштування може затягнутися надовго: за даними опитування, кожен п’ятий фахівець держструктур і кожен шостий – сфери телекомунікацій витратили більше року, щоб знайти роботу. Непроста ситуація з пошуком і у бажаючих працювати в нафтогазовому і фінансовому секторі.
Офіційно. Позитивні зміни зазначає і Держслужба зайнятості. За словами керівника відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Держслужби зайнятості Костянтина Коваленка, кількість роботодавців, які співпрацюють із центрами зайнятості, навесні, в порівнянні з тим же періодом минулого року, збільшилася на 21% (83 тепер їх тис.). «Станом на 1 квітня кількість вакансій, заявлених роботодавцями Держслужбі зайнятості, в порівнянні з аналогічною датою 2016-го на 50 відсотків зросла і склала 73000 вакансій (плюс 36 000 пропозицій з інших джерел) – розповідає Коваленко».
Держвиплати стають більшими. З 1 квітня мінімальний розмір допомоги по безробіттю зріс на 120 грн і становить 1280 грн, повідомляють у Держслужбі зайнятості. «Нововведення стосується лише людей, страховий стаж яких протягом року до реєстрації в центрі зайнятості становив не менше шести місяців.
Костянтин Коваленко пояснює. – Вони мають право на одержання допомоги із безробіття, розмір якої залежить від величини зарплати на останньому робочому місці, страхового стажу і причини звільнення». Максимальний розмір допомоги не може перевищувати чотирикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6400 грн), а виплачують допомогу не довше ніж 360 днів протягом 2 років (людям передпенсійного віку, за два роки до виходу на пенсію за віком, платять 720 днів). Але шлях збільшення виплат, як і вся соціальна політика України до 2013 року, м’яко кажучи, невірний, вважає провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Піщуліна. «Культивування допомоги і пільг – це вкладення в маргіналів, в той час як потрібно максимально мотивувати людей до зайнятості, стимулювати ринок праці і підтримувати середній клас – каже вона. – При такій політиці самим пригнобленим у нас виявляється середній клас. Правда, він зараз це – загальносвітова глобальна тенденція ». Але з огляду на, що деякі політики закликали скасувати виплати з безробіття як такі, новина про збільшення звучить все ж непогано.
Індекс нещастя. Нещодавно одне з найбільших в світі агентств фінансово-економічних новин опублікувало індекс Блумберга Misery – Індекс бідності, дослівно – нещастя. У цьому рейтингу Україна увійшла в десятку країн, у яких справи йдуть геть погано. Так, згідно з даними і прогнозами щодо інфляції та безробіття, ми займаємо 7 позицію серед 65 країн (на початку рейтингу – найбільш «нещасні»). За даними агентства, інфляція в нашій країні за підсумками року очікується на рівні 10%, а безробіття – 19% (за офіційними даними Держслужби статистики, в 2016 році безробіття становило 9,6%). Втішає лише те, що рік тому ми посідали третє місце – так що, можна сказати, трохи просунувся: нашими сусідами по рейтингу виступають цілком благополучні, на перший погляд, Туреччина, Іспанія та Греція. У безперечних лідерах із бідності – Венесуела, у якій стан справ, судячи за індексом, в 10 разів гірше, ніж в Південноафриканській республіці. А ось наші стратегічні друзі в набагато кращому становищі: Латвія займає дев’ятнадцяте місце, Естонія – 25 Польща – 28, Литва – 29, РФ – 21. Ну а десятка найбільш благополучних у цьому рейтингу складається переважно з «азіатських тигрів»: Таїланд (65 місце) Сінгапур (64) Швейцарія і Японія (62) Ісландія, Тайвань, Данія, Ізраїль , Південна Корея і Гонконг.
