Фінський феномен: в чому секрети освіти, яку вважають найкращою у світі
“Фінську модель” освіти вважають найкращою у світі. За показником рівня знань освітня система у Фінляндії перебуває на першому місці, повідомляє газета “Експрес“. На другому місці ця країна у сфері природничих наук, а на п’ятому – в галузі математики. У чому ж її особливості? Про це розповідають українці, які живуть нині у Фінляндії.
Про оцінки
Система оцінювання у Фінляндії десятибальна, але оцінок учителі не ставлять до третього класу.
“Якщо учні пишуть тест, то тут вираховується кількість правильних відповідей від загальної кількості неправильних. По закінченні школи діти отримують атестат з оцінками з усіх предметів: від “відмінно” до “потрібно підучити”, – розповідає “Експресу” Оксана Кривошеєва. – Усі зауваження до учня та рекомендації від учителів надходять в електронний щоденник wilma, до якого код доступу має кожен із батьків. В одному класі тут вчаться двадцять учнів, і у вчителя часто є помічник. Таким чином, не зауважити неуспішність дуже важко”.
За словами Олени Герасименко, на уроках педагог слухає та виправляє учня, але оцінки не ставить. Це спонукає дітей не боятись ходити до школи, не соромитися бути оціненим низьким балом. А відповідно, учні не бояться помилятися та вчаться на своїх помилках.
Прогуляти школу без поважних на це причин тут також не вдасться, адже батьків одразу про це інформують.
“Якщо дитина прогуляє школу, я того ж дня матиму дзвінок від учетиля, він запитає мене: “Що сталося з вашою дитиною? Вона захворіла?” – каже Оксана Кривошеєва.
Школа у Фінляндії – місце, де дитина почувається комфортно. Приміром, після занять із фізкультури діти обов’язково мають прийняти душ. Майже кожна школа обладнана душовими кабінами в роздягальні. До речі, зазвичай тривалість уроку в школі – 45 хвилин, але заняття з фізкультури може тривати й дві години.
“Це за умови, якщо на уроці діти займаються плаванням, катаються на ковзанах або ж лижах. Звичайна перерва у школі – 15 хвилин, але перерва на обід уже 45 хвилин”, – зауважує Оксана Кривошеєва.
До речі, у фінських школах діти часто ходять без взуття, лише в шкарпетках!
“Як тільки ти заходиш до школи, одразу бачиш лавочку та вішаки для того, щоб діти зняли верхній одяг і взуття, – каже Олена Новіцька, українка, яка живе у Фінляндії. – Це дуже зручно, особливо взимку, коли дітям важко сидіти в теплому взутті весь день”.
Не теорія, а практика
Оксана Кривошеєва переїхала до Фінляндії близько одинадцяти років тому. Її старший син уже закінчив школу, а молодшому лише дев’ять.
“Базова освіта у Фінляндії дев’ятирічна. Після дев’ятого класу є декілька шляхів: продовжити навчання в ліцеї або в училищі чи залишитися на додатковий, десятий клас, – розповідає мати. – Останнє – для тих, хто ще не визначився зі своїм професійним майбутнім. У програму додаткового класу входять ознайомлення з багатьма професіями”.
Під час практики учень може обрати місце роботи, яке його цікавить, та вже безпосередньо ознайомитися з усіма тонкощами професії.
Навчальний рік у Фінляндії має 190 днів і починається у середині серпня, а закінчується наприкінці травня. Від першого до дев’ятого класу – початкова школа. Навчання в ліцеї триває чотири роки, і це вже вважається середньою освітою, тоді як в університеті здобувають повну вищу освіту.
Проте найцікавіше не це, а освітня програма Фінляндії.
Отож уже в початкових класах діти тут знають, що таке портфоліо, контракт та банківська картка, а ще вміють вирахувати відсоток податку на отриманий спадок або зароблений у майбутньому дохід.
“У школі Фінляндії роблять акцент не на теорію, а на практику. Наприклад, математику як теоретичний предмет тут вивчають досить поверхово. Навпаки, є багато вправ на логічне мислення та прикладів, які знадобляться в житті. Якщо це урок із природознавства, то учні йдуть у ліс”, – розповідають батьки фінських учнів.
“До речі, про математику. Її тут вивчають за допомогою грошей. Це відбувається ще в дитсадку. У формі гри дитині розповідають, що таке гроші і що за них можа купити. Кажуть: наприклад, ти хочеш купити іграшку, але в тебе лише 20 євро, при тому, що сама іграшка коштує 27 євро. Скільки тобі не вистачає грошей? До речі, у садочку діти мають спеціальні монетки, за допомогою яких вони вчаться рахувати”, – розповідає Олена Новіцька, мати семирічного сина, що незабаром піде до школи.
А вже з першого класу, крім основних предметів, учень може вибирати додаткові, які його найбільше цікавлять. Домашніх завдань тут багато не задають. Інколи дозволяють учневі самому вирішити, скільки домашніх завдань він би хотів виконати.
Головне – вміти думати
Коли дитина не встигає опанувати якийсь предмет, їй призначають додаткові заняття.
“Заробітна плата у вчителів досить висока, бо всі додаткові години враховуються в суму зарплати заздалегідь. Завжди є учні, котрим потрібні додаткові заняття для кращого розуміння матеріалу. Зазвичай такі уроки проводять раз на тиждень. У середньому за одну годину вчитель отримує 20-25 євро”, – розповідає Олена Герасименко.
“У школах Фінляндії дітей вчать думати: аналізувати та робити логічні висновки. А ще із самого дитинства їх вчать соціалізуватись”, – каже Оксана Кривошеєва.
Крім того, дітям змалку розповідають, які в них права й куди вони можуть звернутися, якщо їх кривдять.
Як розповідає Олена Герасименко, яка працює вчителем у місті Турку, на кожному уроці в учня є все потрібне для заняття. Це і планшети, і підручники, і канцелярське приладдя.
“Усе потрібне приладдя для занять фінансує держава. Учні навіть зошити собі не купують. До того ж усі класи обладнані проекторами. Це дуже зручно, й дітям такі мультимедійні заняття подобаються більше”, – розповідає Олена Герасименко.
До речі, усі походи в музеї та обіди для учня у Фінляндії такоз безплатні.
“Навчання у Фінляндії безплатне навіть для іммігрантів”, – додає Оксана Кривошеєва, мати дев’ятирічного хлопчика.
“А конфлікти, які виникають між дітьми, вирішує вчитель, – каже вчителька Оксана. – Дисципліну тут тримають постійно та завжди нагадують учням про правила їхньої поведінки в навчальному закладі”.
Отож чому фінська освіта – найкраща? На мою думку, відповідь очевидна. Основне кредо моделі освіти у Фінляндії: або ми готуємо до іспитів, або до життя.
Крістіна ВІСЛЯНСЬКА
