«12 обручів» Закарпаття, потрапити у які матимете за щастя
Коли мені до рук потрапив роман Юрія Андруховича «12 обручів», я саме перебувала на Закарпатті, і, може, саме тому, маючи перед очима той краєвид, який передбачив сюжетом автор, більш-менш осягнула зміст книги.
Алегоричний образ 12 обручів – 12 неповторних моментів наповненості людського життя – я асоціативно перенесла на місця, які зустрічала під час подорожі Закарпаттям, пише День.
«1 ОБРУЧ – КРАСА ДІВОЧОСТІ»: ОЗЕРО СИНЕВИР
До найбільшого озера українських Карпат, у мальовничий куточок внутрішніх Горган на висоті 990 м, звідусіль приїжджають з оздоровчою метою або для виключно естетичної насолоди. За 20 км від об’єкта розташувався Синевирський перевал, найвисокогірніший автомобільний перевал в Україні (793 м); він має форму плато, з якого відкриваються розкішні краєвиди на довколишні карпатські вершини. Синевир – це окремий невеличкий світ із власним мікрокліматом: вода в озері навіть у літні дні не прогрівається більше, аніж на 1 м. Заборонене купання доведеться замінити прогулянкою довкола Морського Ока (круглий острів у центрі озера нагадує зіницю).
«2 ОБРУЧ – ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТАНЕЦЬ, НАПРИКІНЦІ ЯКОГО УСІ СІДАЮТЬ ДОКУПИ НА РУШНИКАХ»: ТЕРМАЛЬНІ КУПАЛЬНІ У ВЕЛЯТИНІ
Для справжніх поціновувачів цілющих карпатських вод невеличке селище на південь від Хуста – справжня Мекка. Оскільки температура природної води досить висока, а її лікувальні властивості завдяки високому вмісту йоду та брому – доволі потужні, перебувати довше 15 хвилин у термальному басейні безперервно не рекомендують. Несподіваний, але важливий момент: якщо ви – непереборний інтроверт, готуйте себе до найгіршого. Доведеться на час лікування у дружній атмосфері купатися з величезною кількістю людей, отримувати доброзичливі штурхани ліктями й колінами. За терплячість вас винагородять порцією відбірних українських народних пісень, обіцяю.
«3 ОБРУЧ – ОБІЙМИ ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО»: ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ БУРИХ ВЕДМЕДІВ У С. КОЛОЧАВА
У тому, що світ – не без добрих людей, переконує існування з 2011 року в Україні єдиного Центру реабілітації бурих ведмедів. Водночас потребу створити такий заклад викликала нелюдська жорстокість щодо цих благородних, сильних тварин. Нині у Центрі – більше двадцяти представників врятованих косолапих. Є історії просто шокуючі. Ведмедики були задіяні у пересувному цирку й танцювали на розжареній плиті, їх утримували в антисанітарних умовах і морили голодом, вони були приманками для мисливських собак… Зараз же усі ці герої – у повній безпеці, для них розроблено спеціальний збалансований раціон і споруджено барлоги й літні басейни, щоб пухнасті вихованці центру відчували себе як удома.
«4 ОБРУЧ – ОБІЙМИ ВІТРУ, КРУЖІННЯ ЕНЕРГІЙ»: ГОРА ГИМБА, БОРЖАВА
Усі охочі повправлятися у лижному спорті чи сноубордингу з першим карпатським снігом чимдуж спішать до села Пилипець. Це миле, вічно «відпочивальне» село Міжгірського району ліниво споглядає на найвищий пік туристських мрій про підкорення висот – гору Гимба – з берегів річок Плошанка і Рипинка. Сама ж Гимба висотою у 1497 м розташована якраз на межі Свалявського і Міжгірського районів і входить до гірської системи Полонина Боржава. Влітку, щоби з гори споглянути справжню карпатську полонину, достатньо лише заплатити символічну суму, обіруч вхопитися за поручень двокрісельного витяга, – і насолоджуватися 25-хвилинною прогулянкою висотою. Ви самі переконаєтеся, що легший шлях – не завжди менш цікавий.
«5 ОБРУЧ – ЗЕЛЕНА НЕТОРКАНІСТЬ»: ВОДОСПАД ШИПІТ
Це абсолютно унікальний природний об’єкт, розташований на північних схилах гірського хребта Полонина Боржава поблизу підніжжя гори Гимба. Він являє собою потужний водний струмінь, який спадає п’ятьма каскадами з повної висоти 14 м. Дивовижна природа прилеглої до водоспаду місцини надихає на свободу самовираження: раз на рік на полонині коло Шипоту відбувається відомий фестиваль субкультур.
«6 ОБРУЧ – КІЛЬЦЕ ДВОБОЮ ВЕЛЕТНІВ»: ХУСТ
“Карпати, ніби підкова магніту, притягають до себе усі мислимі в світі забобони, вони нібито в центрі дивної круговерті фантазії…” Впізнаєте рядки з роману Брема Стокера “Дракула”? Якраз проїжджаючи повз Хуст, мимоволі згадуєш про цю “темну” сторону Карпат: відточені, суворі обриси гір мовби борються за увагу споглядача із важким, низьким і глибоким небом. На цьому тлі видніється Хустський замок, що дійшов до нас в руїнах від XVIII століття; його дехто помилково вважав за замок Влада Цепеша (Дракули), який насправді розміщений у сусідній румунській Трансильванії. Залишки вивітреного каміння фортеці витримали усі історичні випробування, котрі випадали на долю Закарпаття. Споруджена у 1090-1191 рр. для контролю над соляним шляхом із Солотвина, вона пережила часи панування і Галицько-Волинської держави, й угорців, і Трансільванії, часті напади татар. Ми, на жаль, не вміємо берегти місць колишньої слави: 1799 року східну частину замку розібрали для побудови католицької церкви і декількох інших міських споруд.
«7 ОБРУЧ – КОЛИ З НЕЗНАЙОМЦЕМ ПОЧУВАЄШСЯ ЛЕГКО І ВІЛЬНО, НАЧЕ СТО РОКІВ ЗНАЄШСЯ»: УЖГОРОДСЬКА ФІЛАРМОНІЯ
Ця теза стає досконало влучною, якщо цим “незнайомцем” наректи головне місто області – самобутнє і неповторне. Ужгород – місто, яке з першого погляду, дотику до його історії стає рідним. Закарпатська обласна філармонія, колишня синагога, заснована ортодоксальною громадою євреїв-ашкеназі, – будівля, якою місто по праву дуже пишається. І не тому, що її зведення зодчими Дюлою Папп і Ференцом Саболчем 1904 року, символізувало появу першої залізобетонної споруди в Ужгороді, а, власне, через вишуканість форми її мавританського стилю і красу оздоблення рожевим мармуром. Розкішний інтер’єр же вдасться розгледіти лише під час філармонійного концерту або протягом лише однієї години щодня за екскурсійним квитком.
«8 ОБРУЧ – ЦЕ КОЛИ СТИСКАЄТЬСЯ СЕРЦЕ»: ВОДОСПАД ТРУФАНЕЦЬ
Вода спадає п’ятьма виразними каскадами із загальної висоти 36 м, гарантуючи цьому водному об’єкту звання найвищого водоспаду українських Карпат. Видимою є лише невелика частка краси та могутності водних мас, споглядати її можна зі спеціально встановленого дерев’яного містка біля підніжжя. Включений у 1997 році до Карпатського біосферного заповідника, водоспад є однією з «найзручніших» туристичних атракцій, адже знаходиться прямо обабіч траси Н-09 Ясіня – Рахів, і за будь-яких умов просто не може бути непоміченою.
“9 ОБРУЧ – КОЛИ ЗАЛИШАЄШСЯ САМ НА САМ”: СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР У МУКАЧЕВОМУ
Півгодини пішої прогулянки від центру Мукачевого через річку Латорицю і приватний сектор приведуть вас до Свято-Миколаївського монастиря. Цей осередок православ’я, який з ХVІІІ століття не припиняв діяти, має історичне коріння ще в ХІ столітті, коли ченці Києво-Печерської лаври на Чернечій горі заснували монастир. Знівечений татарами 1242 року монастир у ХІV столітті відродив князь Федір Коріатович. Із ХІХ ст. він стає резиденцією православних єпископів Мукачівської та Ужгородської єпархії, осередком монастирської освіти. З 1940-х Свято-Миколаївський монастир – жіноча обитель, де в усьому відчувається жіноча рука…
«10 ОБРУЧ – ПОЛОН, З ЯКОГО НЕМОЖЛИВО ПОВЕРНУТИСЯ, НІЧОГО НЕ ВТРАТИВШИ»: ОЛЕНЯЧА ФЕРМА ПОБЛИЗУ ХУСТА
Пам’ятаєте роман І. Багряного «Тигролови» зі шкільної програми? Денис Сірко з дітьми й Григорієм вирушали на так зване «пантовання», тобто полювання на оленів заради їхніх цінних м’яких молодих ріжок – пантів. Подібну процедуру, виявляється, досі проводять в Україні, правда, у більш гуманний спосіб. На єдиній вітчизняній фермі плямистих оленів, яка працює ще з 1987 року, тварин розводять в умовах, максимально наближених до природних, щоби раз на рік спилювати у них ріжки, з яких потім виготовляють ліки “Пантокрин”. У перший рік сюди завезли 32 представники з Карелії, зараз же можна налічити шість-сім десятків. Після спилювання пантів тварина залишається неушкодженою, їй лише змазують антисептиком місця ліквідації ріжок – і відгодовують, щоб зменшити стрес.
«11 ОБРУЧ – КОЛИ ДВОЄ СТАЮТЬ одним»: географічний центр Європи у с. Ділове
Навряд чи хтось зважиться заперечувати істину: українці дуже наївні. Ми втішаємося, розуміючи, що маємо у нашій країні якусь особливу принаду. Однією з таких, за давньою традицією, вважаємо географічний центр Європи у с. Діловому, що поблизу Рахова. І ніхто б не мав жодних сумнівів щодо того, чи правильно австрійці ще в далекому 1887 році виміряли це «постійне, точне, вічне місце», якби ще близько десятка місць у Європі не нарікали себе зухвало «істинними» географічними центрами.
«12 ОБРУЧ – ЦЕ КОЛО ВІЧНОСТІ, ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ В ОДНОМУ»: ІЗА
Одне з найзаможніших карпатських сіл, Іза, розташувалося на берегах водойми з промовистою назвою Ріка за 5 км від Хуста на межі сходження двох гірських пасом. Звідусіль принаджує туристів розвинений саме тут промисел лозоплетіння, продукцію якого можна бачити абсолютно скрізь. Традиція виготовлення шедеврів із лози у селі сягає ХІХ століття, коли Іван Кашко розпочав активний продаж плетених кошиків авторського виконання на базарі у Хусті. Усе ж приємно, що хоча б на деяких клаптиках Батьківщини віковічні традиції не відсіваються крізь невпинну зміну поколінь, а й досі живуть.