Межигір’я. Частина Закарпаття в резиденції президента-втікача
Покинутий рай Януковича нині став національним парком, відкритим для відвідувачів.
Гостей там багато. Ціна за вхід різна. У вихідні -120 гривень, у будні – від 40.
Побував там цими днями і журналіст zakarpatpost.net.
На подив, зустрічає нас маєток екс-президента закарпатськими сакурами.
Там їх ціла алея із десятків японських вишень.
Йдемо далі. Національний парк справді гарний.
Доглянута лісопаркова зона, декоративні озера з фонтанами, свіже повітря, гранітні містки через водойми.
Територія величезна – 140 гектарів. Пішки обійти за день важко.
Але за додаткову плату можна орендувати велосипед чи електромобіль.
Загалом автомобілів у Януковича було багато.
Правда, аби потрапити в гараж, треба також заплатити.
Ретро-автівки усі на ходу. Гараж розміщено на площі приблизно 2 тис метрів квадратних.
На території також розташовані яхтовий причал, кінний клуб, тир, тенісний корт та інші розважально-туристичні комплекси, а також мисливські угіддя
Можна оглянути знамениту Хонку, спа-центр, розкішний корабель Галеон.
І що знаково, є там навіть чани, схожі на лумшорські, у яких ймовірно любив полежати Янукович.
Чан знаходиться на березі ставка, його накрито альтанкою зі скляним дахом, під ним знаходяться сходи, під якими розпалювали вогонь.
Також там багато різноманітних скульптур, чудових фонтанів, ставків. Є декоративні риби та птахи, банний комплекс, фітнес-зона.
Для Януковича навіть було споруджено підземні переходи до інших приміщень, аби йому не потрібно було виходити на подвір’я взимку. За словами екскурсоводів, персонал нараховував 600 працівників, комплекс ділився на дві зони і в одну з них могли потрапити лише 60 приближених до екс-президента осіб. Була в Януковича навіть лабораторія, де перевіряли їжу, були свої заправки, вертолітний майданчик. Були будинки та їдальня для персоналу, для охорони, спортзал,тренажерні зали, альтанки для відпочинку, мангальна зона. Чотириповерховий дерев’яний будинок, де він жив, дуже мальовничий. Фундамент і перший поверх зроблено із бетону, із вікон відкриваються живописні краєвиди.
Загалом там ніби розкинулося ціле містечко, масштаби якого вражають. До Межигір’я в радіусі 1 кілометра водою нікого не пускали, навіть рибаків. Територію було огороджено височенним парканом, до якого було під’єднано струм та сигналізацію.
Тепер туди можна потрапити на екскурсійному катері.
Також вражає, як гарно навіть тепер доглянута територія, яка там багата рослинність.
Колись у Межигір’ї були дачі радянських керівників, наразі там цілий комплекс для туристів, який у народі називається музеєм корупції.
Напевно, в нашій області такі теж варто відкрити.
