На Київській набережній та на Гагаріна, незважаючи на те, що на календарі лише середина серпня, уже осінь. Як таке може бути?
Адже на інших вулицях ще літо.
Справа в тому, що ужгородські каштани з’їдає мінуючи міль. Раніше з недугою дерев боролися за допомогою вакцинації. Зараз, очевидно, нічого не робиться, оскільки все більше каштанів вражено.
Листя на них жовтіє навіть у липні, а не в жовтні, як на інших деревах. Тим часом, у сусідньому Львові у стовбури каштанів вводять спеціальні ін’єкції і результат виявляється стовідсотковим. Побороти міль можна ще й за допомогою шпаків. Ці пернаті поїдають шкідників, але для цього їх потрібно привабити до вражених насаджень.
В Ужгороді у плані порятунку каштанів дієвих заходів не видно.
Єдине, що кілька років тому не могла не помітити громадськість та журналісти газети «Наш Ужгород» – це горе-кронування на тій же Київській набережній. Каштани там і жовті, і безрукі. Хоча кілька нових усе ж висадили.
Отже, виникає логічне запитання, для чого в місті висаджувати такі дерева, які починають хворіти і при цьому не робити спроб їх вилікувати? Вони мають непрезентабельний вигляд і зовсім не слугують окрасою міста.
Крім того восени, плоди часто падають на тротуари та на голови перехожим.
У нас багата і щедра рослинність, чудові кліматичні умови для нормального росту і розвитку різних порід дерев.
Тому варто засаджувати місто насадженнями, які радуватимуть містян та гостей. Більш доцільно підбирати дерева з розлогими кронами, які влітку створюють затінок для пішоходів та будуть зеленими та зберігати листя до пізньої осені.
Крім того, ті ж таки сакури, які вважаються гордістю Ужгорода… Окремі з них у цьому році висохли. Біля них давно потрібно висадити нові саджанці.
На жаль, у плані озеленення Ужгород пасе задніх. Столицю Закарпаття частково вже обігнали деякі невеличкі райцентри. І це стосується як дерев, так і квітників.
Газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для zakarpatpost.net