Проект держбюджету: силовикам — гроші, бізнесу — обіцянки
У проекті закону про фінансовий план країни на 2018 рік знову зростають видатки на владні структури. Податкові новації заради розвитку економіки уряд ігнорує.
У проекті закону про державний бюджет на 2018 рік знову бачимо збільшення видатків на силові та інші владні структури, зокрема Нацполіцію, МВС, Адміністрацію президента, Кабінет міністрів.
Зростає сума на фінансування так званого проекту “Стіна” — попри те, що НАБУ веде кримінальне провадження за фактом розкрадання коштів при будівництві цього об’єкта, пише УП. Життя.
Як видно, видаткова політика не спрямована на оптимізацію витрат органів державної влади, раціоналізацію структури бюджетних видатків, забезпечення ефективнішого витрачання бюджетних коштів.
Тому нам, парламентарям, та громадянському суспільству настав час взяти активну участь у бюджетному процесі, перевірити обсяги та структуру витрат на апарат держави та чиновників.
Основна вимога до уряду щодо витрат бюджету — припинити нарощувати витрати на утримання органів державного управління (крім прямих витрат на армію та оборону), які здійснюються без урахування дієвості управлінських рішень, або хоча б залишити їх на рівні 2017 року без урахування додатково “нарізаного” в липні.
Представляючи проект держбюджету-2018, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що “всі видатки підтверджені доходами”, а також що “ми формували бюджет не від видатків і побажань, а від доходів і реальних можливостей”.
Однак доходи державного бюджету закладено на рівні 877 млрд грн, а видатки — на рівні 948 млрд грн, отже, видатки доходами не покриваються. Обсяг дефіциту держбюджету закладено на рівні 77,9 млрд грн.
Крім того, всупереч нормам Бюджетного кодексу уряд пропонує надати йому право у разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад встановлені законом обсяги. Це означає відкрити уряду двері для безконтрольного збільшення боргів, що без згоди та контролю парламенту неприпустимо. Тому я подала поправку щодо вилучення цієї норми.
Також ризиком для нашого економічного добробуту є запланована сума надходжень від приватизації. У минулі роки уряду подобалася цифра 17 млрд грн, яку завзято включали в бюджет, хоча реально одержували менше, у 2017 році — 1,5 млрд грн. У планах на 2018 рік цифра зросла до 22,5 млрд грн.
При цьому уряд у бюджетному законі пропонує нам дати йому право на власний розсуд визначити, які саме об’єкти буде розпродано на таку суму.
Пояснень щодо того, які об’єкти уряд збирається продавати, за скільки, кому та під які інвестиційні зобов’язання, не надано. Ми не можемо всліпу розкидатися державною власністю, тому не підтверджену поясненнями та детальними розрахунками суму доходів також пропоную виключити з бюджету.
За умови невиконання таких планів приватизації для забезпечення фінансування бюджету будуть збільшуватися або фіскальний тиск, або обсяги бюджетних запозичень. У нас державний борг уже досягнув 2,75 трлн грн, а це 84,6% ВВП.
Також за словами міністра фінансів у бюджеті нема місця роздуванню чи приховуванню доходів. Доходи, каже він, відображають те, які надходження зможе забезпечити економіка без підвищення податків. Уряд проти підвищення податків, бо “зацікавлений у розвитку сприятливого бізнес-середовища”.
Ця теза далека від правди, оскільки в бюджеті уряд не врахував, а значить, не збирається виводити з тіні доходи, які успішно приховуються від оподаткування, наприклад, зловживання на митниці або зловживання з перенесенням податкової бази в низькоподаткові юрисдикції, з чим повинне боротися трансфертне ціноутворення. Це десятки чи навіть сотня неврахованих у бюджеті мільярдів.
Крім того, дохідна частина бюджету сформована завдяки збільшенню податкового навантаження, індексації на рівень споживчих цін, збільшення специфічних ставок акцизного податку. Це підтверджує така цитата з пояснювальної записки до законопроекту про державний бюджет, підписана міністром фінансів.
“У розрахунку прогнозних надходжень акцизного податку враховано 6 млрд грн додаткових надходжень за рахунок підвищення ставок”. Зростання споживчих цін стає одним із чинників збільшення надходжень окремих податків до державного бюджету і водночас створює додаткові відкладені інфляційні очікування.
Експерти вже охрестили цей бюджет таким, що фіксує статус-кво в економіці: переважний експорт з України сировини, а не готової продукції, примусово-штучне дотягування доходів людей до певних показників без запровадження інструментів для пожвавлення економіки та природного збільшення купівельної спроможності.
Одним із стимулів для розвитку вітчизняної економіки та створення переваг України перед сусідніми країнами могло б стати скасування податку на прибуток і його заміна податком на виведений капітал.
Його суть проста: поки зароблені гроші залишаються в бізнесі та витрачаються на будь-які потреби підприємства, ці операції не оподатковується. І лише виведення коштів з підприємства через виплату дивідендів підлягає оподаткуванню.
Прямим об’єктом оподаткування за цією моделлю є найпоширеніші способи виведення коштів з України: зловживання з виплатою процентів за кредитом на користь пов’язаної особи-нерезидента, перерахування роялті в низькоподаткові юрисдикції, зловживання при експорті сировини і товарів за заниженими цінами, щоб перенести податкову базу в низькоподаткову юрисдикцію, де осідає прибуток.
Отже, запровадження податку на виведений капітал вдарить по схемах податкової мінімізації і припинить виведення валюти з України. Така модель стимулюватиме бізнес заробляти гроші в Україні та інвестувати їх у вітчизняні підприємства.
Скасування податку на прибуток і запровадження податку на виведений капітал дозволить середньому і малому бізнесу вкладати у власний розвиток.
Уряд каже, що втрати бюджету становитимуть близько 40 млрд грн. Однак при цьому на збільшення фінансування силовиків гроші в уряду є, а на інвестиційний план держави, на стимули для українських підприємств — нема.
За розрахунками Анатолія Амеліна з Інституту майбутнього, при запровадженні податку на виведений капітал у перші два-три роки бюджет недоотримає близько 23 млрд грн, а вже на четвертий рік надходження становитимуть 8-25 млрд грн.
У своїх пропозиціях до доходів бюджету я запропонувала виключити доходи від податку на прибуток та замінити їх відповідними розрахунками щодо запровадження вже у 2018 році податку на виведений капітал. Це обіцянка влади бізнесу, а обіцянки потрібно виконувати.
Як політичний “тролінг” в доходах бюджету важливо врахувати надходження від боротьби з контрабандою та заниженням митної вартості товарів. За оцінками експертів сума втрат від цих порушень оцінюється 25-75 млрд грн щороку.
Переконана: уряд почне займатися митницею, придбає прилади технічного контролю (сканери, ваги), забезпечить контроль за правильністю визначення митної вартості та покладе край діяльності синдикату регіональних контрабандистів тільки у разі, якщо ці кошти будуть закладені як доходи бюджету.
Крім того, не все добре і з місцевими бюджетами. Замість подальшої фінансової децентралізації коштів для потреб громад у бюджеті пропонують перекласти на них додаткові витрати. Асоціація міст дала зауваження на десятьох аркушах.
Коштів, передбачених місцевим бюджетам на освіту та медицину, не достатньо для повного забезпечення повноважень, делегованих державою. Вже зараз обсяг недофінансування медичної галузі з державного бюджету перевищує 30%.
Я подала пропозиції щодо забезпечення відповідних місцевих бюджетів: збільшити обсяг медичної субвенції на 7 млрд грн для покриття видатків на надання медичної допомоги, 4,5 млрд грн — на оплату праці педагогів та надання їм 16,5 млрд грн додаткової дотації на утримання закладів освіти і медицини.
Крім того, пропоную надати місцевим бюджетам 7,3 млрд грн на погашення різниці в тарифах на опалення і водопостачання, 100 млрд грн — на пільги населенню на оплату електроенергії, газу, тепло-, водопостачання і квартплати.
Вважаю неприпустимим перекладати на міста і села фінансування житлово-комунальних пільг. На прикладі Львова це додатково 140 млн грн.
Цікава диспропорція: на субсидії виділено понад 55 млрд грн, а на заходи з енергозбереження — кількасот мільйонів.
Люди кажуть, що “теплі кредити” розходяться, як гарячі пиріжки в базарний день. Тому “Самопоміч” наполягає на спрямуванні додаткового 1 млрд грн на “теплі кредити”, аби завдяки утепленню домівок зменшувалося споживання ресурсів.
Країна на четвертому році війни не може дозволити собі збільшувати видатки на утримання бюрократів, ці видатки потрібно ретельно аналізувати і скорочувати.
Країна з боргом на рівні 85% ВВП не може дозволити собі і далі позичати гроші.
Країна з таким низьким зростанням ВВП зобов’язана забезпечити підприємцям рівні та гідні умови для роботи — провести детінізацію, навести лад на митниці, викоренити корупцію. Далі наші талановиті люди все зроблять самі.
