Чому Верховна Рада визнала Росію агресором аж на 1324-й день війни
Парламент ухвалив у першому читанні проект закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”. “За” проголосували 233 депутати. Документ підтримали фракції “Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, Радикальна партія, група “Воля народу”. Проти — “Опозиційний блок”. Не голосували “Самопоміч”, “Батьківщина” і група “Відродження”. У цей час під парламентом виникають сутички між поліцією й активістами “Національного корпусу” і “Свободи”. Ті називають закон антиконституційним. Будівлю Верховної Ради охороняє Нацгвардія, пише gazeta.ua.
Перед голосуванням зі словами “Не порушуйте Конституцію” до спікера намагається прорватися позафракційний нардеп 32-річний Юрій Левченко. Його зупиняють представники від БПП і “Народного фронту”. Штовхаються біля трибуни.
Також Верховна Рада ухвалила в цілому закон “Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Його підтримали 229 нардепів.
Документ продовжує на рік дію закону про особливі умови місцевого самоврядування в окремих регіонах Донбасу за умови виведення звідти незаконних збройних формувань.
Обидва закони 4 жовтня вніс на розгляд парламенту президент Петро Порошенко. Їх мали розглянути наступного дня. Тоді на вечірньому засіданні фракція “Самопоміч” понад годину блокувала крісло спікера. Виступали проти посилання на Мінські угоди в тексті законопроекту.
Увечері Порошенко зустрічався із фракцією БПП, а потім — із послами США, Німеччини та Франції. З тексту законопроекту прибрали слова про Мінський протокол. Їх замінили на резолюцію Ради безпеки ООН про російську збройну агресію проти України. Там схвалюється виконання Мінських угод.
Тепер законопроект мають розглянути в другому читанні і в цілому. У ньому констатується, що Росія організувала терористичну діяльність в Україні, веде збройну агресію і окупувала частину території. Україна не несе відповідальності за протиправні дії РФ як держави-агресора.
“Засідання парламенту, на якому кожна зі сторін називала іншу агентами Кремля, показало нашу основну проблему — брак спілкування, — пише у блозі громадський діяч 51-річний Валерій Пекар.
— У нормальній країні прийняттю кожного законопроекту передує тривале публічне обговорення його різних варіантів. Урешті всім стають зрозумілими переваги й недоліки кожного. У нас подібного не відбувається. Законопроекти вкидають у поле, як м’яч у регбі. Починається штурханина, гравці підтримують свої команди, навіть коли не розуміють, що насправді відбувається”.
— Зараз немає іншого варіанту боротися за Донбас, як політико-дипломатичним шляхом. Важливо, що закон створить правовий фундамент щодо неконтрольованих територій, визначатиме їх статус, — говорить політолог 58-річний Володимир Фесенко.
— У законопроекті про відновлення суверенітету прописані можливості легально використовувати військові засоби для опору російській агресії. А проект про особливе самоврядування скоріше виконує технічну функцію. Зберігає можливість далі боротися за повернення Донбасу в рамках Мінських домовленостей. Наші західні партнери наполягають, що це — єдиний варіант переговорів. Були побоювання, що Москва вийде з них. Тому вдаємося до тактичного маневру. Хоча не пішли на поступки росіянам, щоб дію закону продовжили безстроково. Реально ніякого “особливого статусу” для Донбасу немає.
— Цей закон — крок уперед. Ми визнаємо Росію агресором у внутрішньому законодавстві. Вказуємо, що збираємося повертати окуповані території, — каже журналіст 41-річний Юрій Бутусов.
— Керувати цим має Об’єднаний оперативний штаб, якому підпорядковуються всі сили та засоби. Демонструємо західним партнерам, що готові до миру, але за певних умов. Для припинення війни треба вивести російські війська з нашої землі. Боремося з РФ на кількох фронтах, не тільки військовому: економічному, дипломатичному, інформаційному. Ухвалені закони найбільше потрібні для останніх двох.
— Документ — слабкий, — каже колишній представник України на переговорах у Мінську 51-річний Роман Безсмертний.
— Це не закон про реінтеграцію. Це закон про підготовку до виборів в ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей. — ГПУ). Про те, як не звертати уваги на 3 мільйони людей на окупованій території і 1,5 мільйона переселенців. Вилучили Мінські домовленості, зате втягнули резолюцію Радбезу ООН. Таким чином хочуть легітимізувати Мінськ. США не вимагали ухвалювати цей закон. Їхня позиція зводилася до двох слів: щось робіть.
Ситуація на Донбасі загостриться. А розрив дипломатичних стосунків із Москвою — лише питання часу.
