Для чого закарпатцям кенгуру
Наші краяни інтенсивно вивчають іноземні мови
Здавалася б, коли є диплом, більше вчитись не потрібно, але ж ні. Сучасні реалії життя усе частіше змушують дорослих ставати учнями. І мова йде не про якісь тренінги, курси, семінари, спеціальні лекції із самовдосконалення заради власного задоволення, а про потреби. На жаль, більшості краян не вистачає знань, отриманих у школах та університетах, зокрема, у галузі лінгвістики. Із року в рік усе більше роботодавців ставлять перед працівниками нову обов’язкову вимогу – володіння, бодай на розмовному рівні, англійською. У той же час географічне розташування області підштовхує закарпатців до бажання відвідати ту чи іншу державу… а без знання мови спілкуватися за кордоном важко. Тим більше, що зараз ми нарешті маємо омріяний безвізовий режим і можемо вільно подорожувати Європою.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ» у Facebook
Трудова міграція чи Гудбай, Україно!
Згідно з даними Головного управління статистики у Закарпатській області, тільки за два місяці за рахунок міграції населення нашого краю скоротилося на 37 осіб, а торік воно склало 175 осіб. Йдеться про тих, хто вирішив розпочати життя з «чистого аркуша» у інших регіонах держави та в інших країнах. У розрізі області це, звісно, небагато. Утім… це лише офіційні цифри. Насправді мігрантів удесятеро більше. Передусім, завдяки заробітчанам. Де-юре вони мешкають у різних населених пунктах, а де-факто роками трудяться на чужині. І найбільш привабливими країнами для «виробничого турне» є Чехія, Польща, Угорщина, Словаччина, Італія, Іспанія, Португалія, Канада та США. Звичайно, дехто їде на чужину, не знаючи жодного іноземного слова і вивчає мову безпосередньо від її носіїв. Проте таких сміливців небагато. Найчастіше краяни опановують хоча б ази англійської, німецької чи французької вдома.
«Перед тим, як їхати до Австралії я більше року займався з репетитором. Як мені здавалося, мав достатній рівень володіння мовою і розраховував на те, що без особливих труднощів зможу спілкуватися з корінним населенням найменшого материка планети. Та не так сталося, як гадалося. Мене зовсім ніхто не розумів! Я мав неправильну вимову, не вмів грамотно формулювати думки, хоча у виші склав іспит із англійської на відмінно, а ще й поглиблював знання додатково. У нас вчать мови неправильно. Як може педагог, який ніколи не був у Англії, готувати людей до переїзду, коли ніколи не чув «живої» розмовної мови. Це все одно, що мені розказувати про відчуття астронавтів на Місяці, хоча я ніколи туди не літав, або малювати кенгуру, поки цього не побачив на власні очі. А цих тварин тут справді багато. У «натуральному» середовищі мову вдалося вивчити досить швидко і зараз я сам можу вдома давати приватні уроки», – зізнається ужгородець Василь Король.
На жаль, із-за кордону далеко не всі повертаються додому, принаймні у сьогоднішніх непростих умовах поки що вичікують на «кращі часи».
«У Італії працюю 12 років. Поїхала туди, не знаючи жодного слова італійською. Перші два роки було дуже важко. Далі – знайшла нормальну роботу, вивчилася на фармацевта. Поки донька була школяркою, проводила зі мною тільки літні канікули, жила з бабусею, але мову опанувала добре. Нещодавно мама померла і я забрала дочку до Риму. Там вона вчитиметься на дизайнера. Тепер додому приїжджаю тільки на два тижні у році. Про повернення в Україну поки що не думаю», – каже інша мешканка міста Сільвія Удут.
І подібних випадків чимало. Знайшовши «місце під сонцем» у іншій державі далеко не всі ризикують вкладати гроші у щось «широкоформатне» вдома… крім, звісно, будинків та автомобілів.
Англійська у трійці лідерів за популярністю у Закарпатті
Нещодавно міжнародною агенцією «Lines» було проведено соціологічне опитування серед мешканців області, під час якого соціологи досліджували, яка іноземна мова користується у нашому краї найбільшою популярністю. Як з’ясувалося, найінтенсивніше наші земляки зубрять англійську. На другому місці – угорська, на третьому – польська. Щодо чеської і словацької, то більшість вчать їх без репетиторів, або безпосередньо за кордоном, оскільки вони є спорідненими з нашою, теж слов’янськими й у побуті закарпатці вживають багато чеських чи словацьких слів. Протягом останнього часу різко знизилася популярність російської та французької і зросла – італійської та німецької.
Слід зазначити, що однією з основних цілей мовної політики ЄС є принцип, аби кожен європеєць крім рідної володів ще хоча б двома іноземними мовами. Тож прагнучи до позитивних змін, бажання краян опановувати інші мови є цілком логічним. І стосується це не тільки заробітків, але й туристичних подорожей, навчання за кордоном та працевлаштування вдома.
«Іноземна мова є найважливішим інструментом інтеграції у європейське суспільство. Мені, як програмісту, без англійської, просто б не обійтися. Не дарма кажуть, що скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина», – наголошує Василь Жук.
Цікаво, що під час опитування 87% респондентів заявили, що хочуть вивчити якусь іноземну мову і тільки 48% зізналися, що готові це зробити протягом найближчого року. Крім того, 74% опитаних переконані, що додаткове знання англійської може вплинути на рівень заробітної плати в Україні.
До речі, незважаючи на те, що англійська мова є найпоширенішою у Євросоюзі, поляки мають можливість вивчати українську, як другу іноземну мову. Прикро, що на рівні шкільної освіти у нас досі не відводиться належна увага мовному питанню, та й сам принцип викладання давно вже потребує модернізації і адаптації до реального життя.
