Посол про те, чому Угорщина пообіцяла блокувати засідання Комісії Україна — НАТО
Днями очільник міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час прес-конференції в Будапешті зробив резонансну заяву.
Він повідомив, що Угорщина не може підтримати євроінтеграційні зусилля України, тому Будапешт заветував скликання засідання Комісії Україна — НАТО (КУН), запланованого на грудень, повідомляє Радіо Свобода. Він зазначив, що причиною для такого рішення став ухвалений в Україні Закон «Про освіту». За його словами, перед його ухваленням, до початку вересня, Будапешт «найголосніше та найактивніше» виступав за проведення заходу. При цьому Сіярто сказав, що обійти угорське вето немає можливості, бо скликання КУН вимагає одностайного голосування.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ» у Facebook
Тим часом уже наступного дня з’явилася новина від представників НАТО, що насправді Альянс не планував проводити у грудні засідання КУН, що й підтвердили власні кореспонденти «Радіо Свобода» та УНІАН у Брюсселі.
«ПРОДОВЖЕННЯ НЕГАТИВНОЇ РИТОРИКИ — КОНТРПРОДУКТИВНЕ ТА НЕВМОТИВОВАНЕ»
«День» звернувся за роз’ясненнями щодо позиції Угорщини до посла України в Угорщині Любові НЕПОП і запитав її, чому сусідня країна так ультимативно виступає і зриває засідання КУН, не кажучи про погрози в євроінтеграції України, чому вони не сприймають аргументи, що в ЄС ніде немає, щоб меншини не вчили мови країни, де вони проживають:
— Позиція Угорщини після ухвалення Закону України «Про освіту» з самого початку була емоційною і гострою.
Як ви знаєте, інші країни також мали питання щодо закону, але в результаті проведених двосторонніх консультацій ми вже маємо підписану Декларацію з Польщею про забезпечення особам, які належать до національних меншин, права вивчати рідну мову та навчатися рідною мовою, досягнуто порозуміння з болгарською стороною, надано роз’яснення грецькій, ведуться в конструктивному дусі консультації з Румунією. Маючи позитивний досвід діалогу з іншими країнами, ми виходимо з того, що порозуміння можливе і потрібне також з Угорщиною, пише День.
Для розвіювання поширених в Угорщині міфів було здійснено візит міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Будапешта 12 жовтня та візит міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога в Київ 19 жовтня. Ми максимально детально роз’яснили зміст статті 7 та плани щодо її імплементації, щоб продемонструвати, що закон жодним чином не порушує ані внутрішніх, ані міжнародних зобов’язань України і не створює загроз асиміляції для угорської громади.
Переговори на рівні профільних міністрів Л.Гриневич та З.Балога за участі глави МЗС України П.Клімкіна були обнадійливими і відбулися, як це зазначила й угорська сторона, в конструктивному дусі. Зустріч показала шлях до порозуміння. Саме тому для нас стало незрозумілим повернення до попередньої риторики та лінії поведінки з боку Угорщини після візиту.
Можна зрозуміти прагнення Будапешта максимально сприяти тому, щоб угорська громада в Україні зберігала свою ідентичність і почувалася добре на своїй рідній землі в Україні. Водночас, щоб почуватися частиною держави важливо володіти належним чином мовою цієї держави. Знання рідної мови і національна ідентичність жодним чином не є чимось таким, що суперечить знанню державної мови і громадянській свідомості, навпаки обидві ці складові мають бути невід’ємною частиною формування кожного громадянина в будь-якій країні. Не забуваймо, що закон про те, яким чином Україна забезпечить сучасні і рівні можливості для самореалізації своїх громадян на своїй території, а отже, і про єдність нашого суспільства і спільну відповідальність за розвиток країни.
Складно зрозуміти прагнення блокувати європейську інтеграцію України, яка відповідає інтересам українських громадян також і угорської національності.
Заяву про блокування засідання Комісії Україна — НАТО, де наші союзники мають можливість із перших вуст почути про розвиток безпекової ситуації в контексті триваючої російської агресії на сході України та окупації Криму, загалом складно пояснити. Наші угорськомовні співвітчизники так само захищають Україну й протистоять агресору, тож неможливо зрозуміти, чим такий крок може сприяти захисту їхніх інтересів, та й загалом їхньому захисту, збереженню їхніх життів.
Під час візиту З.Балога було досягнуто конкретних домовленостей щодо подальшої взаємодії з тим, щоб імплементація закону максимально врахувала особливості і потреби угорської громади України. На виконання досягнутих домовленостей українська сторона передала угорській проект протоколу зустрічі, відповідь на який ми очікуємо.
Навіть за умови збереження різниці в наших поглядах зняттю будь-яких спекуляцій сприятиме оприлюднення рекомендацій Венеціанської Комісії — найбільш авторитетного органу, думка якого має розставити всі крапки над «і».
Саме тому ми вважаємо контрпродуктивним і невмотивованим продовження негативної риторики та подальше нагнітання напруги довкола закону й закликаємо угорських колег перейти до конструктивного діалогу, розраховуючи на підтримку такого підходу і з боку наших європейських та євроатлантичних партнерів.
