Наскільки менше ми почали їсти за останні 7 років?
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ» у Facebook
Українці сьогодні їдять менше, ніж попередніми роками, незважаючи на недавнє твердження міністра соцполітики Андрія Реви, який в серпні заявив, що українці багато їдять, тому витрачають 50% доходів на продукти. Про це можна судити з опублікованих нещодавно Держслужбою статистики даних про те, чого і скільки з’їдає за місяць середньостатистичний громадянин. Однак економісти заспокоюють, що люди не стали недоїдати, а дієтологи зазначають, що наш раціон став здоровішим.
Цифри
Як видно з інфографіки, за останні 7 років знизилося споживання всіх основних продуктів харчування, крім молока і молокопродуктів, яких ми споживаємо щомісяця в середньому на 400 г більше (+2%), ніж 2010-го. Найзначніше, або на 33%, зменшилася рибна порція – тепер на день припадає лише 40 г риби, це, наприклад, невеликий шматочок оселедця. Яєць і овочів ми їмо практично стільки ж, зате поступово відмовляємося від картоплі і хліба, яких в щоденному раціоні все одно залишається півкіло. Також, за статистикою, середня людина з’їдає на день 90 г цукру (3 ст. ложки) і 30 г соняшникової олії (1 ст. ложка). За день набирається 1900 г без урахування рідини, це на 130 г менше, ніж 7 років тому.
Меню і економіка
За підрахунками лікаря-дієтолога Олександри Кириленко, навіть після зменшення щоденної порції вона, як і раніше, достатня для відновлення життєвих сил, тобто люди не голодують.
“Такий обсяг їжі тягне на 2000-2200 кілокалорій на день, що цілком достатньо для працівника, який займається фізичною працею, а для тих, хто сидить в офісі, це навіть багато, досить 1600-1700 ккал, – роз’яснила нам Кириленко. – Тобто українці, як мінімум, не переїдають, і це добре. Питання в якості цих продуктів, багато моїх пацієнтів скаржаться, що стали їсти менше м’яса, риби і більше дешевих ковбас, сирів. У результаті у них загострилися захворювання печінки, шлунка”.
Економіст Олександр Охріменко також говорить що раціон скоротився насамперед через відмову від делікатесів: “Наприклад, зараз набагато менше купують ікри і креветок, більше – дешевої річкової риби. Хлібопродуктів їдять менше через відмову від здоби, випічки. Овочів – через відмову від баштанних, насамперед це дорогі дині”.
Також, на думку Охріменка, люди стали більше харчуватися з присадибних ділянок, насамперед це стосується селян і жителів невеликих міст, які мають городи, на яких вирощують картоплю, овочі, полуницю.
Президент Української асоціації торгмереж Олексій Дорошенко, навпаки, говорить, що споживання щодо низки позицій навряд чи знизилося, оскільки за ці роки збільшився тіньовий продаж овочів і фруктів фермерами населенню, прямо з полів і садів самовивозом.
“Офіційна статистика цього не враховує, – зазначив Дорошенко. – М’яса дійсно їмо менше – через зниження його виробництва. Не тішить і зростання попиту на молочку, оскільки воно пов’язане насамперед з переходом найменш забезпечених верств населення на дешеві сирні продукти, що містять рослинні жири. Інакше не може бути, тому що виробництво молока в Україні за п’ять років впало, а споживання молокопродуктів чомусь зросло”.
Меню наближається до європейського
Олександр Охріменко, взявши для прикладу раціон наших найближчих сусідів – поляків, робить висновок, що меню українця наближається до євронорм.
“Поляки їдять ще менше риби, ніж ми, – всього 800 г на місяць, – каже експерт. – Менше на третину вони п’ють молока, їдять сирів і сметани – всього 12 кг/міс., цукру – 2 кг/міс., яєць – 12 шт./міс. і хліба – 6 кг/міс. Соняшникової олії ми їмо однаково, а ось щодо овочів і фруктів у наших сусідів – явна перевага. Поляк з’їдає на місяць більше 10 кг овочів і 5 кг фруктів, ягід і горіхів”.
Олексій Дорошенко вважає, що поки рівень життя у нас не почне підвищуватися, про “євроменю” говорити рано: “Картопля, овочі, дешева ковбаса і сирні продукти стануть основою раціону українця”.
