Закарпаткам на замітку. Що таке гречаники із чим їх їдять?
Сьогодні у нас в гостях газета «Домашня кулінарія». У ній ви можете знайти найцікавіші рецепти закарпатської кухні та страви інших народів світу – традиційні та авторські, знайомі та маловідомі. Рецепти з фотографіями, багато цінних порад, рекомендації експертів та багато іншого – на 32-х кольорових сторінках унікального щомісячного видання «Домашня кулінарія».
Будьте королевою кухні, готуйте разом із нами та дивуйте близьких своїми талантами!
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ» у Facebook
Українська народна пісня підказує, що колись цю страву готували з гречаного борошна.
«Пішла мати на село
Ґречну муку добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.»
Чомусь у тієї пісенної матері гречаники не вдалися, хоча й вийшли білими. Аби у кожної господині ці смачні гречані котлетки завжди вдавалися, не потрібно проходити спеціальні кухарські курси чи довго і наполегливо тренуватися на практиці. Достатньо елементарного розуміння тих чинників, через які щось може вийти не так, як ми собі намріяли.
Отож, гречаники. При бажанні можна знайти безліч сторінок з рецептами, які майже не відрізняються один від одного. Я ж хочу поділитися «власно винайденим велосипедом», тобто, відпрацьованим та вдосконаленим на власному досвіді рецептом. Не знаю, як у пісенної господині ті невдалі гречаники могли вийти білими.
Навіть з гречаного борошна вони б мали бути світло-сіруватими з коричневим відтінком. Зізнаюся: зазвичай я готую гречаники тоді, коли після обіду чи вечері залишається гречана каша. Знаючи, що завтра навіть з найсмачнішою підливкою навряд чи хтось з моїх домочадців захоче їсти вчорашню гречку, я її гарненько маскую. Мої гречаники відрізняються від більшості рецептів тим, що кашу для них я ретельно подрібнюю в блендері до однорідної маси. Як і для будь-яких інших котлет, важливим компонентом є яйця. Без них гречаники можуть розвалитися при смаженні. Хоча, для варіанту пісних гречаників досить додати 2-3 ложки пшеничного борошна і зліпити котлетки, постійно зволожуючи руки холодною водою. Щоб смак пісних гречаників був багатшим, варто додати до гречаної суміші порізану дрібно цибулю, спеції, можна й перемелені відварені чи смажені гриби. Можна експериментувати. Любите тушковану капусту? Так само подрібніть її в блендері і в невеликій кількості додайте до гречаної суміші. Згодиться і морквяна засмажка на олії. Крім пшеничного борошна, для більшої в’язкості та цілісності котлеток при смаженні згодиться і ложка картопляного крохмалю.
Якщо ж готуєте не пісні гречаники, то ту простір для імпровізації – безмежний. Можна натерти трохи голландського сиру, можна додати будь-який фарш, подрібнену шинку, ковбасу чи навіть сосиски, натерті на похилу тертку. Як додатковий компонент і тут можуть використовуватись цибуля, смажені овочі або ж гриби. Власне, це той випадок, коли згодиться будь-який залишок чогось смачного, який знайдеться в холодильнику. Якщо ж там нічого такого не залежалося, я зазвичай купую з півкілограма фаршу – курячого, індичого, змішаного. Вбиваю в гречано-фаршеву суміш 2-3 яйця. Якщо маю сумніви щодо густоти, додаю ложку чи дві борошна. Сіль, спеції – як ви любите.
Можна, зліпивши гречані котлетки, обваляти їх в сухарях. Можна викладати гречано-фаршеву суміш для смаження в розігріту пательню з олією ложкою у вигляді оладок. Тоді гречаники будуть по формі нагадувати деруни. Такий спосіб смаження прийнятний, якщо хочете впоратися якнайшвидше, бо час на готування обмежений. Наприклад, при приготуванні сніданку.
Якщо ж часу вдосталь, не полінуйтеся вгодити своїм гречаникам, а заодно й тим, кого ви ними хочете нагодувати. Змочіть руки водою, наліпіть однакових за розміром та формою котлеток, обваляйте їх в сухарях і обсмажте з обох боків до гарного золотавого кольору. Тоді буде не соромно й на гостину подати, і не шкода, коли з`їдять. Подавайте зі сметаною або ж своїм фірмовим соусом чи підливкою. Пасуватиме до гречаників і овочевий салат – квашена капуста, вінегрет, бурячки з хроном чи морква по-корейськи.
За таким же принципом можна готувати і вівсяники, і тефтельки чи котлетки з рису чи будь-якої іншої каші.
Що ж стосується залишків гречаної каші, то з них я готую не тільки гречані котлетки чи зрази, а й гречані млинці. Так само перемелену на дрібно у блендері готову кашу розводжу молоком, досолюю, додаю яйця і трохи пшеничного борошна. Консистенція тіста на гречані млинці трохи густіша, ніж при смаженні простих млинців. Та й самі млинці виходять не такими тоненькими. Але смак – неперевершений. Можна такі млинці порізати на локшину і подати з підливкою. Ото страва вийде – локшина з млинців, приготовлених з гречаної каші. Хтось подумає – і навіщо стільки мороки? Чи не простіше просто поїсти гречаної каші? Звісно, простіше. Але ж нам завжди так хочеться якогось розмаїття. Особливо дітям. Тож не лінуйтеся – творіть свої кулінарні дива і радуйте ними тих, кого любите.
Купуйте газету «Домашня кулінарія» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті! Передплатний індекс: 68339
Валентина ПОПЕЛЮШКА, газета «Домашня кулінарія» ексклюзивно для zakarpatpost.net
