Шокові методи закарпатських вчителів: бити ручкою по голові, писати оцінки на чоло, виганяти на мороз
Село, що знаходиться за 14 кілометрів від Виноградова, стало відомим на всю Україну через шкільний скандал.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Учителька математики Вікторія Пенцкофер поставила дівчинці, яка забула вдома щоденник, трійку на чоло.
Під час інтерв’ю каналу СТБ 25-річна жінка заявила, що такі педагогічні методи застосовує на практиці не вперше.
При цьому вона в колективі вважається хорошою вчителькою.
Справу розслідували у відділі освіти і після розголосу Вікторія Василівна за свої дії отримала покарання.
Директор Вербовецької ЗОШ І-ІІІ ст Ільвія Савко на камеру заявила, що вибрала для своєї підлеглої найсуворішу кару, яку тільки могла – дала їй догану, хоча можна було б обмежитися й попередженням.
На цьому, як здавалося чиновникам, конфлікт мало б бути вичерпано.
Утім про саму дитину традиційно не подумав ніхто. Як зараз Анабелла? Чи хочеться їй вчити математику? Чи залюбки йде на уроки до педагога, з яким трапився ексцес? Тому журналіст zakarpatpost.net вирішив довідатися, як зараз почувається скривджена школярка.
За словами мами дівчинки, Тамари Нодь, з дитиною розмовляв психолог і сказав, що вона розумна, радив перевести до гімназії.
Після скандалу, звичайно, це було б найбільш правильним рішенням, однак родина Анабелли є багатодітною, у мами всього п’ятеро дітей. При цьому, за її підрахунками, на транспорт, щоб дівчинка могла їздити на навчання до Виноградова, на місяць потрібно витратити 1500 гривень. Безкоштовно підвозити школярку ніхто не захоче. Якби ще вона мала учнівський квиток та хоч якусь компенсацію, родина б не роздумувала.
При цьому батьки дівчинки є не лише багатодітними, але ще й мають проблеми зі здоров’ям – батько німий, а пані Тамара глуха, але розмовляє.
«Донечка не хоче бачити ту вчительку, – сумно каже Тамара Нодь. – При цьому такі знущання мають місце вже четвертий рік. Я – мама і захищаю свою дитину! Дітей легко образити. Вони скаржаться, все мені розповідають. Минулого року інша вчителька била ручкою по голові Анабеллу. І ще два роки тому, коли менша Ванесса була першокласницею, класовод посеред зими вигнала дитину на мороз. Їй було всього 6 років. Я директорці казала. Та мене не чули. Добре, що Ванесса тепер вчиться у третьому класі і в неї інша, краща вчителька».
Сама ж Анабелла зізнається, що вчителька попросила вибачення і справді кається у всьому.
Жінка наголошує, що торік вже писала скаргу на одного із вчителів. Але у відповідь – на неї написали скаргу в поліцію, мовляв оббріхує педагога.
Цікаво, що начальник Виноградівського районного відділу освіти чомусь вперто не хоче спілкуватися з журналістами, а маму Анабелли, як запевняє пані Тамара, залякує судом.
У цій історії дивують дві речі. По-перше, як могло таке трапитись, що молода, 25-річна жінка почала вдаватися в роботі до радянських методів виховання, коли подібні дії вчителя вважалися нормальним явищем. Адже вона народилася вже в часи незалежності України. Невже освітянська система псує навіть молодих педагогів?
І друге, чому в тій школі, як запевняє Тамара Нодь, інші сіячі розумного, доброго і вічного так само керуються в роботі непедагогічними методами.
Слід зазначити, що останнім часом на Закарпатті скандалів, пов’язаних зі школами, стає підозріло багато.
Невже діти в нас такі погані? Ні. Важкі і проблемні учні були у всі часи, але їх – мізер.
Скоріш за все, проблема не в них. Просто не кожному, хто хоче називати себе педагогом, місце у школі. Аби бути вчителем, треба не лише знати свій предмет, але й любити дітей.
Та й, незважаючи на анонсовані реформи, докорінних змін у самій системі освіти поки що немає.
