Що робив Клімкін на Закарпатті і про що говорив в Ужгороді
1 грудня у рамках робочого візиту в Ужгороді та Берегові побував Міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Він зустрівся із місцевою владою, освітянами й угорською громадою.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
«Головною метою моєї поїздки є спілкування з угорською та румунською громадами… Я досить тривалий час працював над реалізацією безвізового режиму. Зараз знаю, що, на жаль, безвізовий режим працює й так, що хтось їде, дивиться, десь знаходить собі майбутнє і намагається його використати… Кожен має право на вибір, який ми маємо поважати. Але коли дивишся на села, і не лише на західній Україні, якось стає сумно. Тому хочеться уявити собі, що може підживлювати енергію – людську, бізнесову… Чи це можуть бути мікрокредити чи гранти, і на що вони можуть бути використані…», – зазначив Павло Клімкін.
Міністр поділився враженнями про школи для нацменшин і підкреслив, що вчителів там ніхто звільняти не буде.
«Навпаки – ми зацікавлені в тому, щоб все зробити більше. Освіта національними мовами залишається, її ніхто не відбирає. Але додатково, я підкреслюю додатково, оскільки набутих прав ніхто не відбирає, будуть предмети українською мовою», – заявив він.
Загалом про Закарпаття у Клімкіна склалося цікаве враження. За його словами, тут особливий клімат, адже поруч – чотири європейські держави.
Він також поділився думками про зустріч із берегівськими школярами, які, коли він запитав про мрії на майбутнє, прямо сказали, що прагнуть поїхати вчитись у Будапешт і там же влаштовувати собі життя. Тож він переконаний, що супротив закон викликав не лише через мову, але й через ментальні особливості нацменшин.
Тим не менше, Клімкін переконаний, що мовне питання у нашому краї штучно політизоване і компроміс можна знайти лише шляхом діалогу.
