Як мешканці Донбасу співають закарпатські колядки

Про це у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» читачам zakarpatpost.net розповіла солістка  Заслуженого академічного Закарпатського народного хору та колективу «Різдво по-ужгородськи» Мирослава КОПИНЕЦЬ.

За її словами, у єдиному в Ужгороді колядницькому гурті чудово себе почувають навіть переселенці з інших областей.

Пані Мирославо, в Ужгороді народні традиції майже забуті. Масово місто колядує лише під час фестивалю «Василля». Як спало на думку об’єднатися в колядницький гурт? Розкажіть про колектив і його учасників.

Це – ідея Вікторії Слюсаренко. Ідею вона втілила в життя у 2015 році. Цього року я втретє колядую разом із ентузіастами, які мріють відновити традицію колядування у місті.

А тоді зі мною через Фейсбук зв’язалася Тетяна Кресс. Вона запропонувала приєднатися до гурту, що називається «Різдво по-ужгородськи». Я погодилася. Зараз учасниками є люди різних професій. Серед нас є економіст, викладач математики, банківський працівник.

Із усіх попередніх років минулий був найбільш насиченим. Залишилось багато приємних і теплих згадок про ті дні.

Репертуар нам підбирає Марія Гричушенко, керівник ансамблю при клубі в селі Оноківці. Вона ж і займається з нами. Загалом нас у колективі до 15 осіб.  Колись сходяться всі колядувати, колись – не всі. У кожного бувають усілякі життєві обставини. Є між нами й чоловіки. Адже без них дехто навіть у хату не запускає. Такий на Закарпатті звичай, що першим поріг повинен переступати представник сильної половини. І то правильно, бо мужчина – духовне створіння. Коли ми заходимо у приміщення, він за давнім звичаєм каже: «Пане ґаздо, пане ґаздо,  дайте хижку веселити». При цьому у  руках він тримає зірку.

Колядницькі атрибути, до речі, ми виготовили самі. Колядувати ходимо у національному одязі. Якщо хтось не має – позичаємо одна одній.

Дуже приємно, що в колективі є й переселенці з Донбасу, які прекрасно вивчили весь репертуар, а це – 15 українських та закарпатських колядок. Це Наталія та Євген Цодікови, які колядують разом.   Радує, що навіть вимовляють слова із використанням наших чисто закарпатських фонем. Це так прекрасно!

Також на коляди беремо з собою дзвіночок, бубенчик, у в цьому році ще й дримбу хочу спробувати.

Співаємо під баян. Акомпанує нам Михайло Рибалко, харизматичний професійний баяніст.

zakarpatpost.net