Скільки колись платили закарпатським колядникам
Тепер із року в рік колядників стає все менше і менше, традиції забуваються… тай господарі незнайомцям не надто поспішають відчиняти двері.
«У моєму дитинстві діти колядували від щирого серця. Грошей їм за це ніхто не давав, бо люди жили бідно.
>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Хтось нагороджував гостей горіхами, хтось давав цукор у кубиках, хтось – домашню випічку. Дорослих частували вином і стравами, які були в хаті. Кутю в нас ніколи не варили. Це зараз вона стала популярною, але це – не закарпатська різдвяна страва, – розповідає газеті «Наш Хуст» 90-річний Юрій Левдар. – Давати колядникам копійки почали все пізніше, за радянської влади. Хоч церква була поза законом, колядувати все одно ходили. Мої діти – також. Сусіди їм могли дати по 5 копійок. 10 – це вже було багато. А карбованець діставався хіба що від рідних».
Тепер, коли Різдво є офіційним вихідним, діти співають релігійні пісні найчастіше лише в колі власної родини. Проте дехто все ж на Святвечір іде з хати до хати. На жаль, здебільшого лише для того, аби заробити грошей і купити необхідне.
