Чому перебування надворі поліпшить зір вашій дитині
Сучасні дітлахи годинами просиджують над смартфонами, комп’ютерами, ігровими консолями та планшетами.
Авжеж, електронні забавки й малорухливий спосіб життя не найкращим чином позначаються на фігурі дитини. А чи задумувалися ви, як регулярне користування пристроями впливає на дитячий зір?
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
На сьогодні спеціальних досліджень, у яких би вивчали вплив екранів на погіршення зору, не так багато (зрештою, перший iPhone компанія Apple випустила лише 2007 року), однак експертів турбує збільшення кількості випадків короткозорості серед дітей.
На думку фахівців, батьки можуть запобігти цьому, якщо спонукатимуть підлітків більше часу проводити надворі, під сонячними променями.
Як зростає короткозорість
За останні десятиліття на планеті суттєво побільшало людей, що хворіють на короткозорість (міопію, як її офіційно називають лікарі).
“Нам відомо, що міопія, або короткозорість, поширюється занадто швидкими темпами”, – повідомив Кріс Геммонд, професор офтальмології у Королівському коледжі Лондона і хірург-консультант у лікарні Святого Томаса.
“У Східній Азії, Сінгапурі, Тайвані й Південній Кореї вона сягнула епідемічного порогу – майже 90% тамтешніх 18-річних короткозорі.
“У Західній Європі цей показник серед молоді від 20 до 30 років коливається від 40 до 50%. За останні десятиліття XX сторіччя короткозорість поступово поширювалася, початково становивши близько 20-30%”.
Чому короткозорість поширюється так стрімко?
Аннеґрет Дальман-Ноор, офтальмолог-консультант офтальмологічної клініки Мурфілдз у Лондоні, припускає, що основна проблема – брак природного світла.
“Схоже, ключовий фактор тут – недостатньо тривале перебування під прямими сонячними променями. Діти, які багато навчаються і користуються комп’ютерами, смартфонами та планшетами, значно менше перебувають на свіжому повітрі. І тому їм більше загрожує короткозорість”, пише ВВС. Україна.
За словами професора Геммонда, “не випадково, що в південно-східних країнах найбільша кількість короткозорих припадає на школи, де існують рейтингові таблиці з математики.
“Дітей змалечку примушують багато вчитися, тож вони багато часу проводять у приміщенні, скніють над підручниками й дуже мало бувають надворі.
“А отже, є побоювання, що будь-яке напруження очей, як-от забавки на iPad і iPhone, потенційно може погіршувати їм зір”.
То що, не вдивлятися в екрани чи обмежити час користування?
Але набагато легше сказати, ніж зробити! Усі батьки знають: забрати в підлітка дорогоцінний телефон – те саме, що в собаки кістку. А змусити їх відкласти пристрій практично неможливо, бо це може закінчитися гучною сваркою.
Доктор Дальман-Ноор, мати трьох дітей, визнає: повністю припинити контакт дитячих очей з екранами – нереально.
“Усе, що ви можете, – сказати дітям, що в них болітимуть очі й вони можуть стати короткозорими, бо так багато дивитися на екран шкідливо, хоч би як їм цього хотілося.
“Але в душі я сумніваюся, що цього можна досягти. Бо дітям доводиться виконувати домашні завдання на ноутбуках та iPad, шукати інформацію в інтернеті, читати її з екрана.
“Якщо ви підліток і мусите готуватися до іспитів на атестат зрілості, то повністю вимкнути екран неможливо, чи не так? Ось чому я сумніваюся, що найближчими роками нам вдасться обмежити користування екранами”.
Рішення – виходити надвір
Експерти радять: найкращий вихід із цієї ситуації – змушувати дітей якомога частіше гратися надворі.
“Від розвитку міопії захищає перебування на свіжому повітрі – спорт і розваги на дозвіллі. Це добре підтримує зір”, – каже професор Геммонд.
“Було б ідеально, якби в будні та вихідні діти перебували надворі в середньому дві години щодня. Це чудова профілактика короткозорості”.
За словами професора, дослідження міопії, проведене в австралійському місті Сідней, показало, що лише 3% дітей китайського походження, які мешкають у Сіднеї (і проводять дві години щодня на свіжому повітрі), мали проблему короткозорості на той час, коли їм виповнилося шість років, порівняно з 30% шестирічних дітей у Сінгапурі.
“Знову ж таки, це натяк на те, що перебувати надворі корисно для наших очей”.
І не забувайте про овочі
Доктор Дальман-Ноор каже, що харчування – це теж важлива складова профілактики короткозорості в сім’ї.
“Ми завжди кажемо батькам про незамінні жирні кислоти омега-3, вітаміни А, С і Е, а також поживні речовини, корисні для задньої камери ока.
“Для зору також надзвичайно важливе здорове харчування – потрібно споживати жирну рибу, авокадо, зелені овочі, зеленолисті овочі в якомога більших кількостях.
“До речі, всі ці харчові добавки для роботи мозку, які можна придбати в аптеці без рецепта, також корисні для дитячого зору. Їх просто не рекламують для такого застосування”.
А ще лікарка рекомендує щороку проходити огляд у офтальмолога.
Як мені дізнатися, чи не стає моя дитина короткозорою?
За даними інформаційної служби NHS Choices, ознаки короткозорості в дітей можуть бути такими:
- у класі дитині потрібно сидіти на перших партах, бо вона погано бачить, що написано на дошці;
- дитина сідає ближче до телевізора;
- скаржиться на головний біль чи втому очей;
- регулярно тре очі.
У короткозорих людей зазвичай форма ока злегка видовжена. Промені світла фокусуються перед сітківкою, а не на ній, тому віддалені предмети здаються розмитими. Але близькі предмети людина бачить чітко.
Надія на ліки майбутнього
Рівень короткозорості, скоріше за все, зростатиме й надалі. Але є надія на те, що вчені знайдуть спосіб стримати її розвиток.
За словами доктора Дальман-Ноор, “у плані досліджень і розробок потрібно насамперед шукати спосіб зменшення негативного впливу екранів на людський зір”.
А професор Геммонд додає: “Існують краплі для очей та інші ліки, які сповільнюють розвиток міопії. Але якщо говорити про запобігання її появі, то на сьогодні немає інформації про краплі, за допомогою яких ми могли б повністю зупинити розвиток цього захворювання”.
“Я думаю, буде логічно, якщо це стане наступним кроком у наукових дослідженнях. У таких країнах, як Китай, у його містах принаймні, 10% дітей у кожному класі на рік стають короткозорими приблизно в шестирічному віці. А це вагомий аргумент на користь спроб запобігти короткозорості”.
