Закарпатський кінолог розповів, які риси характеру переймають собаки від господарів
Сьогодні ми спілкувалися з професійним кінологом із сорокарічним стажем Йосипом Січем і попросили його розповісти про зв’язок господарів із підопічними.
Чи правда те, що собака переймає певні риси характеру від господаря. Наприклад, ґазда крикливий, тварина теж постійно починає нервувати. Керуючись багаторічним досвідом, можете це підтвердити чи спростувати?
– Усі собаки такі, як господар. Усі! Більшість людей, збираючись придбати улюбленця, дуже відповідально підходить до вибору. Незважаючи на переваги тієї чи іншої породи, в першу чергу привертають увагу саме зовнішні ознаки тварини, які можуть нагадувати майбутньому власнику самого себе. За коментарями багатьох психологів, це пов’язано з інтуїцією людини, оскільки в підсвідомості кожен сподівається на емоційну близькість саме з такою собакою.
Спочатку схожість може бути помітною тільки господареві тварини. Але коли собака звикає до нового будинку і стає повноцінним членом сім’ї, навіть сторонні люди помічають, як схожі власник і вихованець. Найчастіше схожість настільки велика, що важко визначити, хто більше кого нагадує і з чим саме це пов’язано. Однак очевидно, що людина і тварина дійсно дуже близькі. Часом це проявляється не тільки в зовнішній схожості, а й у поведінці, звичках, манерах. Хорошим прикладом є те, що собака нерідко переймає образ життя власника. Так, займаючись спортом або подорожуючи разом з господарем, тварина має підтягнутий, здоровий вигляд і схожий темперамент. Більше того, кругловиді люди часто вибирають «мордатих» тварин – бульдога, мастифа, люди з витягнутим обличчям нерідко заводять добермана, коллі, вівчарку.
Крім зовнішньої схожості вихованця і господаря, існує ще й психологічний зв’язок. Вважається, що щоденне спілкування і взаємодія з тваринами можуть допомогти людині впоратися з деякими захворюваннями. Багато вчених стверджують, що причиною цього є емоційний зв’язок між вихованцем і його власником, який здатен позитивно впливати на зміни в організмі людини. Наприклад, для лікування дітей з обмеженими можливостями нерідко застосовується каніс-терапія. Заняття передбачають тісний фізичний і емоційний контакт дитини з собакою. Завдяки цьому діти з різними порушеннями нервової системи і опорно-рухового апарату швидше соціалізуються і починають краще орієнтуватися в навколишньому світі.
