Скільки років найстарішим закарпатським дубам, та що розказують туристам про «Княгиню»
Серед переліку «місць сили» є також місця падіння метеоритів – зазвичай їх уважають енергетично сильними. На Великоберезнянщині існує і таке.
Свого часу, неподалік Вишки, у селі Княгиня, у 1866 році впав найбільший у Європі метеорит вагою 280 кг. Його ядро за два тижні після падіння виявив селянин із Княгині Василь Крив’яник, що вийшов на полонину косити сіно. А замість того на поляні Чорна млака, з глибокої воронки відкопав каменюку вагою майже 280 кг. То було ядро метеориту. За дорогоцінну знахідку Крив’янику дісталось кілька волів, а розколотий на три частини уламок доправили до Віденського музею природної історії, де він дотепер і зберігається. Метеорит дістав назву “Княгиня”, за назвою селища, біля якого впав, пише Укрінформ.
У цьому ж ареалі на Великоберезнянщині є локація з найстарішими деревами України. Це село Стужиця, що розташоване на трьох кордонах – Польщі, Словаччини та України.
Тут ростуть дуби рекордсмени. Експертна оцінка стверджує: тутешнім дубам більше 1300 років! Лісники кажуть, що за 100 років дуб додає 1 м в обхваті, а після 500-річного віку росте трохи повільніше. Таким чином, за віком стужівські дуби поступаються тільки маслиновому (більше 2 000 років) та фісташковому (1 700 років) деревам, що ростуть у Нікітському ботанічному саду в Криму. Дубів у Стужиці два. Звуться вони, відповідно, Дуб Чемпіон (25 м заввишки, 9,6 м – обхват стовбура) та Дідо-дуб (30 м заввишки, 9,1 м в обхваті). Ширина крони кожного з них сягає 20-25 метрів.
Нещодавно чеська організація арбористів (деревоводів), на заклик Ужанського національного парку, до якого належить буковий ліс Стужиці, допомогла вилікувати та облагородити зовнішній вигляд дубів-старожилів: спиляли сухі гілки, обробили дупла та відкриту деревину протигрибковими розчинами, аби дерева змогли прожити і 1300 років.
Наостанок не можу не поцікавитися у гіда, чи затребувані нині такі тури.
– Якщо чесно, ні, – відповідає вона. – В основному попит у туристів на Мукачеве, Ужгород, чани, термали. Більшість як завжди платить гроші за те, аби розважатися. А поїздки в місця сили – це для “обраних”, для людей, які обожнюють Закарпаття, свою країну, прагнуть пізнавати її щоразу в новій іпостасі. Хоча я раджу побувати тут кожному – хто хоче відновити свої духовні сили. Також сюди їдуть обізнані люди – як ті езотерики, а ще часто цікавляться цими місцями віруючі. Адже на Великоберезнянщині справді велика кількість церков і монастирів, за останні роки тут поселилося багато схимників, монахи продовжують прибувати на запрошення місцевих жителів. Вони запрошують до себе в гори старців, аби їх відмолювали.
– Від чого?
– Місцеві старожили кажуть: те, що Закарпаття уникнуло бойових дій в ході Другої Світової війни – прямий наслідок того, що за ці землі молилися старці. “Нас відмолили наші монахи”, – кажуть тутешні люди, і йдуть до єпархії з проханнями, аби до них направили ченців. Люди згодні будувати для старців скити – буквально за кілька років такий монастир виріс у селі Сухий на Великоберезнянщині. Там було спочатку два монахи, тепер їх біля півтора десятка, є обитель. Люди вірять, що старці й зараз домопожуть, бо ж у горах говорять, що насуваються важкі часи…
