Як Мукачево трусили скандали навколо міні-ГЕС
Мукачівці добре пам’ятають, що катастрофічні паводки у 1998 та 2001 роках завдали місту найбільшої в області шкоди
У Мукачеві вирують пристрасті довкола будівництва каскадів міні-ГЕС. Хтось закликає мешканців міста неодмінно дати згоду і визнати, що компактні електростанції – це благо для нашого краю, додаткові робочі місця і ніякої шкоди екології, інші запевняють, що ГЕС неодмінно пагубно вплине на екосистему, пише закарпатська газета газети «НЕДІЛЯ».
Але якщо логічно подумати, будь-яке втручання у природу не може пройти безслідно. Для прикладу, достатньо зрізати всього лише одне дерево, на якому живуть птахи, а це «зачепить» цілий комплекс живих організмів: і паразитів, які мешкали на стовбурі, і рослини, що росли під ним, і пернатих, яким насадження було домівкою та сховком і комах, які там теж знаходили укриття і слугували кормом для птахів… Список можна продовжувати ще довго.
Що ж матимуть насправді мукачівці?
Поки що однозначно відповісти на це питання не можна, але люди бояться головного – пересихання річки, яка й так інтенсивно міліє і паводків, сила яких у місті відома багатьом.
Нагадаємо, що п’ять міні-ГЕС у минулому році забудовники планували розташувати поблизу сіл Кошельово, Липча, Горінчово, Березово, Іза, вздовж русла Ріки у Хустському районі. Війна за ці території між селянами і забудовниками тривала довго, була запеклою, але завдяки активній позиції населення Хустщини, завдяки втручанню адвокатів, усі судові позови громада виграла і показала добрий приклад усьому Закарпаттю, як казати рішуче «Ні» будь-яким спробам втручання у природу.
Цікаво, що ще у 2012 році на рівні держави було затверджено проект «Схеми комплексного використання водних ресурсів». На гірських річках Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей планувалося збудувати більше півтисячі об’єктів малої гідроенергетики. На перший погляд ідея чудова: малі ГЕС покликані виробляти “чистий” струм, без шкоди довкіллю, на основі відновлювальних природних джерел енергії. Але…
«Але ці добрі задуми в Україні перетворюють на загрозливі для природи проекти», – застеріг у розмові еколог Дмитро Скрильніков. Він також вказав на відсутність стратегії в держави щодо зведення таких об’єктів, бо не можна будувати там, де заманеться інвестору, тим паче в Карпатах. За його словами, спочатку треба взагалі визначити оптимальну кількість міні-ГЕС, подивитись на яких саме річках чи ділянках можна будувати, а на яких категорично заборонено.
Отже епіцентр подій зараз перенісся із Хустського та Тячівського районів, де спроби знайти спільну мову з населенням провалилися, до Мукачева.
Аби вберегти Латорицю від міні-ГЕС втрутився навіть голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
Тим часом представники забудовників намагаються донести до мешканців Мукачева власні аргументи про вигоди від об’єктів та стверджують, що у світі такі електростанції давно стали нормою, навіть у нас є позитивні приклади їхньої роботи. Приміром, розповідають про малу ГЕС в Ужгороді, яку збудовано ще за радянських часів. Кажуть, що за цією технологією потік перекрито не повністю, лише певна його частина йде у канал, до турбіни і повертається у річку, отже водойма залишається живою, не порушується цілісність ландшафту.
Утім… є ще одна дуже важлива деталь, про яку забувають усі…
Латориця є частиною Смарагдової мережі і на ній будівництво міні-ГЕС категорично заборонено. Крім того, саме тут під час паводків 1998 та 2001 років вода народбила чи не найбільшого в області лиха.
Тому якщо проект буде невдалим, Мукачево від цього постраждає дуже серйозно!
Тим часом міська влада таємно від людей провела так звані громадські обговорення. В результаті наче й придертися нема до чого: ось вам – протокол. То нічого, що про обговорення ніхто не знав, що на ньому не було представників міської громадських організацій і тих, хто знається на тому, чим загрожує місту електростанція. Головне – «папірець». Фахівці з регіонального екологічного об’єднання “Екосфера” наголошують, що подібні випадки фальсифікації громадських слухань були чи не в кожному районі, де хотіли будувати міні-ГЕСи.
Тому днями населення вийшло на акцію протесту, що відбулася під стінами ратуші. Цікаво, що до учасників мітингу, за старою і не дуже доброю традицією, ніхто з представників мерії так і не вийшов. Не царська це справа – з челяддю важливі справи обговорювати…
А екологи продовжують бити на сполох.
«Карпати – гори низькі і фактично всі ГЕСи, які будуються у нас, дуже шкодять річкам. Найменший вплив на річку мають ГЕСи, які працюють на природному стоці. Але таких на Закарпатті не будують”, – каже голова громадської організації “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук, яка разом із групою активістів захищає автентичність гірських річок.
Співголова коаліції громадських організацій “Форум екопорятунку Закарпаття” Олег Лукша запевнив, що забудовниками керує передусім вигода від “зеленого тарифу”.
Справа в тому, що законодавство, ухвалене ще у 2008 році з метою підтримки альтернативної енергетики, передбачає, що електроенергію з малих ГЕС державний енергоринок має закуповувати в обов’язковому порядку і за вищими, від традиційних енергопостачальників, тарифами.
Тож у інтерв’ю виданню ВВС Україна Олег Лукша наголосив, що правники і екологи не є категоричними противниками розвитку альтернативної енергетики.
«Ми взагалі не виступаємо проти малої гідроенергетики як такої. Ми – за неухильне дотримання законів і нормативних актів, які мають передувати будівництву. Не було б жодних конфліктів, якби забудовники дотримувалися всіх правил та норм, передбачених законодавством», – заявив він.
Тим часом у Мукачеві триває збір підписів проти будівництва малих електростанцій.
Однак… хто б що не казав, мукачівці рішення повинні приймати самі.
І при цьому потрібно думати не про якісь недалекоглядні обіцянки забудовників, а про перспективу, про реальні наслідки для екології, про особисту відповідальність перед майбутніми поколіннями за надання чи ненадання дозволу на будівництво міні-ГЕС.
