Закарпатець вирізав із дерева цілу армію янголів
Вишківчанин Олександр Бонгар є справжнім майстром на всі руки. Дружина дуже рада, що її чоловікові під силу все: і щось у хаті полагодити, і меблі зробити, і обмалювати стіни справжніми шедеврами. Каже, що майструє він із усього, що бачить: із гіпсу, бетону, глини, дерева, каменю…
Сам умілець зізнається, що в роботі використовує тільки природні матеріали, а ідеї ніколи не шукає, вони приходять самі, причому спонтанно, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
«Тему підказує сама природа, – наголошує закарпатець. – У мене ніколи немає такого, що сиджу, обдумую щось місяцями… І дня не проходить так, щоб сидів склавши руки. Мріяти і відпочивати – то не для мене. Іду, скажімо, берегом річки, бачу камінець незвичний – підбираю. Навіть гілка дерева може надихнути. Блукаю, приміром, лісом, помітив корчак цікавий, підбираю. З нього потім вийде щось неординарне».
Усе ж у житті вишківчанина почалося дуже прозаїчно. Не мав вдома роботи, змушений був поїхати на заробітки.
«То був 1997 рік. Я тоді працював у Чехії, як і тисячі наших земляків. Працював над інтер’єром. Фантазував, аби замовник залишився задоволеним. Скажімо, оздоблюючи об’єкт, вирішив проекспериментувати і прикрасив його ліпкою. Власнику сподобалось, тож згодом використовував у роботі подібні елементи. Відтоді й почав займатись ліпкою, скульптурою та різьбою», – наголошує 62-річний чоловік.
Олександр Бонгар завжди мав творчу жилку і мистецький хист. Він чудово малює. В його доробку сотні живописних робіт. Але найбільше йому до снаги просторові речі.
«Мені завжди хотілося зробити світ довкола себе кращим, – каже він. – Мріяв, аби рідний населений пункт прикрашали скульптури. І пишаюся, що нині мої роботи оздоблюють багато культурних та релігійних закладів у рідному селищі. У нас багато туристів. У пошуках чогось цікавого їм тепер не треба їхати далеко, бо ми маємо, що показати гостям. Та й такий у Вишкові не я один. Кожен, хто бодай щось вміє творчо зробити, придумати, намагається залишити по собі слід на землі».
Утім вдома про таланти Олександра Бонгара протягом тривалого часу навіть не здогадувались. Але якось дружина попросила майстра зробити столик під телевізор. Вона навіть не думала, що її чоловік не просто зіб’є кілька дощок у єдину конструкцію, а начаклує справжній шедевр. Він виліпив елемент інтер’єру з гіпсу. Вийшло дуже оригінально. І тепер у вишківчанина є власний меблевий бренд – скульптурний.
Умілець каже, що техніка є досить складною, але йому вона під силу.
«Аби щось «виліпити», потрібно спочатку виготовити форму. Відтак робиться розчин з гіпсу і заливається в неї. Звісно, для одного виробу технологія дуже затратна, але якщо б вдалося налагодити серійне виробництво, все б швидко окупилося, – наголошує закарпатець. – За часом робота також займає не годину-дві, а кілька тижнів, адже щоб виріб довести до досконалості, потрібно ще й чекати, поки він застигне, потім шліфувати, підправляти, щось часом домальовувати на ньому. Утім свої роботи Олександр Бонгар зазвичай не фарбує, йому подобається все натуральне.
Крім гіпсового столика майстер у такий же спосіб робить собі рамки для картин, карнизи, світильники, підставки для квітів, балконні перила. Має він також цілу армію глиняних янголів, працювати над якими йому подобається найбільше.
«У мене в доробку дуже багато біблійних персонажів. Я – віруюча людина. Маю також композиції з Дівою Марією, Ісусом Христом. Займаюся і ліпкою з глини, роблю скульптури з бетону. Останнім часом захопився кам’яними замками. Це – мініатюри. Над ними потрібно добре попітніти, але дух тих часів, велич старовинних фортець захоплює.
Однією з кращих кам’яних робіт є міні-містечко, огороджене мурами. Це – не просто замок, а цілий архітектурний ансамбль, до якого входять сім веж, будиночки для прислуги, млин і навіть церква. До споруди веде справжня кам’яна дорога. Родзинкою композиції є авторський герб на центральній брамі.
Таких замкових комплексів наразі у автора два. Але він планує створити ще й нові, не менш ексклюзивні.
Займається Олександр Бонгар і різьбою. Працює з сухим буком, ясеном, горіхом, липою, сливою. Матеріал підбирає виключно на природі, часткою якої себе і вважає.
Із дерева майстер також часто робить міфічних героїв та релігійних персонажів.
Подобається умільцю відтворювати і щось позаземне, йому до снаги абстрактні космічні теми. Він також досі, як і в дитинстві, любить ночами спостерігати за зоряним небом.
«Дивлюся і думаю: як же все мудро. Дуже хочеться пізнати незвідане. Мене ще в малим мучило питання: навіщо живу, якщо не можу повторити рухи літака, поїзда, автомобіля. Прагнув втілити це в своїх мріях. Я хотів «виліпити» свій світ у всьому його різноманітті», – наголошує чоловік.
Цікаво, що Олександр Бонгар навіть не знає точну кількість своїх витворів. Багато робіт він подарував знайомим і ще чимало залишилося в приватних колекціях у чеських та угорських друзів. Попереду в закарпатця ще багато творчих планів. Він упевнений, що зможе їх втілити в життя.
Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
