Нардеп розповів про закарпатське лобі у Верховній Раді
Останнім часом про Закарпаття шириться багато необ’єктивної і часто упередженої інформації. У багатьох українців наша область асоціюється із великими будинками, заробітчанами, контрабандою та невдоволеними після прийняття закону про освіту угорцями. Насправді все далеко не так. Утім є в нас, звісно, і ряд своїх негараздів та труднощів. Не все на Закарпатті райдужно, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Отже, що турбує закарпатців, як вирішити проблемні питання, як зробити область більш привабливою для туристів, залучити інвестиції, покращити інфраструктуру, побудувати європейські дороги. Про це та інше ми поговорили з народним депутатом України Валерієм ЛУНЧЕНКОМ.
Чи не здається Вам, що у всі попередні роки столиця якось нехтувала інтересами нашого краю, Закарпаттю не відводилась належна увага, на потреби області досі не виділяється достатньо коштів. Чому так?
Це не тільки мені здається. Ми це відчуваємо. Поясню, з чим це пов’язано. Кожен народний депутат, обраний від Закарпаття, повинен відстоювати, у першу чергу, інтереси області. Але, на жаль, в українському парламенті депутати, обрані від нашого краю, чи народжені тут, а нас там чимало, дуже різні. І від цієї політичної різношерстості Закарпаття втрачає багато. Я про це вже неодноразово казав і повторю, що в нас відсутнє закарпатське лобі. Якщо від сусідніх Львівської чи Івано-Франківської областей група депутатів по 10-15 осіб збираються і перед прийняттям бюджету чи виділенням коштів на певні програми, насамперед на розвиток дорожніх інфраструктур, вимагають від уряду окремих преференцій, то наш край таких лобістів не має.
Останні півроку ми разом із нардепами Робертом Горватом та Василем Петьовкою вирішили, що діятимемо утрьох. Це хоч трохи краще, ніж коли кожен із нас просить щось локалізовано. Прикро, що більшість наших закарпатських можаритарників не залучили жодної копійки через програми соціально-економічного розвитку, хоча кожному з них на це передбачено по 30 мільйонів гривень. Вони вважають, що знаходяться в опозиції до влади і діють на власний розсуд, але від цього страждають тільки їхні земляки. Влади ж ідеальної ніколи не буває. Та якщо в інтересах свого округу є можливість використати певні кошти, чому це не зробити? Навіть перебуваючи в опозиції, потрібно шукати можливості діалогу з окремими міністрами для залучення тих чи інших преференцій для свого регіону. Це і є основні проблеми, через які потерпає Закарпаття.
Отже, наша трійка нещодавно мала зустріч із керівником Служби автомобільних доріг, яка дала певні результати. Ми отримали додаткових 200 мільйонів гривень фінансування для області. Ми презентували проект будівництва траси Мукачево-Чоп, яка зблизить ділянку між Києвом і Чопом на 19 кілометрів і розвантажить дорогу від Мукачева до Ужгорода. Отже, у 2018 році відрізок, протяжністю 42 кілометри буде повністю відреконструйовано. Там буде нове сучасне покриття із 10-річним терміном гарантії.
Щодо митного експерименту, то прогнозовано у 2018 році ми від нього отримаємо 250-300 мільйонів. Наше стратегічне бачення, що ці кошти не потрібно розпилювати по всій області, а спрямувати на конкретний відрізок дороги. На наше переконання, це повинна бути траса Н-09, ділянка Мукачево-Хуст-Тячів-Рахів. Якщо нам вдасться відстояти таку позицію на рівні області, бюджетного комітету, Служби автомобільних доріг, то в цьому році між Хустом і Мукачевом будемо мати 60 кілометрів нової дороги.
Маємо ще й інші напрацювання у цьому питанні. Загалом думаю, що 2018 рік стане дуже прогресивним у плані будівництва доріг на Закарпатті.
