Чому ужгородський ясен Масарика не має ніякого відношеня до самого Масарика
Про це закарпатській газеті «НЕДІЛЯ» розповів доктор історичних наук, професор, колишній проректор, а нині завідувач кафедри історії України Ужгородського національного університету, автор багатьох наукових, науково-популярних, навчальних і літературно-художніх видань історик Роман ОФІЦИНСЬКИЙ.
– Фальшували минуле Закарпаття у всі епохи. Приміром, для середньовіччя характерні підробки документів, – наголосив він. Чимало спекуляцій бачимо в другій половині ХІХ століття. Тоді придумали епічну ідеологему про тисячолітню належність Закарпаття до Угорщини, чого насправді не було. Коригували імена і прізвища дійових осіб, події, дати.
У радянську добу акцент робився на матеріальну домінанту, домислювалися факти, що стосувалися класової боротьби, соціальних протестів. За останнє тисячоліття в писемній історії накопичився не один шар маніпуляцій.
Нині такі домисли і фальсифікації називають здебільшого туристичним міфодизайном, коли щось придумують на ходу… Як про ясен Масарика в середмісті Ужгорода, до котрого перший президент Чехословаччини не має жодного стосунку. У кожній епосі в знаннях про минуле трапляються лакуни, які заповнюють у наступних поколіннях, причому не відразу.
От часто мовиться про Середнянський замок тамплієрів, що розділив учену громаду на дві “конфесії”. Одні взяли “слід тамплієрів”, інші вважають візаві за невігласів. Насправді цього ми не можемо сьогодні ні підтвердити, ні спростувати. Але ж завтра-післязавтра нові пошуки і відкриття здатні змінити традиційні уявлення. Тож наразі сміливі припущення стають родзинкою усної історії, відлунюють у новітньому фольклорі. Подібні сюжети дуже привабливі.
