Обрізка чи спотворення? Чому на Закарпатті знущаються над деревами?
Те, як у багатьох закарпатських містах обрізають дерева – викликає негативну реакцію багатьох людей. Подібні випадки мали місце, зокрема, в Ужгороді. Мукачеві та Хусті, де цілі алеї поперетворювали на кладовища скелетів.
Що ж відбувається в області і чому у нас так знущаються над насадженнями? Про це закарпатській газета «НЕДІЛЯ» розповів професійний арборист Андрій Павлій.
– У нас в місті уже не перший рік існує проблема з каштанами, на яких у липні починає жовтіти листя. Чи можна їх врятувати?
– Так. Є спеціальні засоби, якими потрібно обробляти дерева. Але перед тим слід встановити діагноз, бо захворювання в кожному конкретному випадку можуть бути різними. Загалом в Україні дуже запущена система догляду за насадженнями. Це ж стосується і борщівника та різних бур’янів, і лікування дерев. У бюджет навіть кошти не закладають для цього.
– А від чого взагалі найчастіше страждають ужгородські дерева?
– Передусім каштани – від мінуюючої молі. Це захворювання викликає маленький метелик. Він є у всій Європі, але загрози для дерев там шкідник не становить, бо з ним уміють цивілізовано боротися. По-перше, є багато спреїв, після обприскування якими з гілок міль зникає. По-друге, навіть у сусідньому Львові деревам роблять ін’єкції, які повертають рослини до життя. У же нас для цього традиційно немає фінансування.
На липах часто з’являється омела. Її можна легко видалити – і насадження залишиться цілковито здоровим. Але найчастіше наші дерева залишають на вірну загибель і вирізають їх.
Сакури інколи гинуть просто від кліматичних змін та надмірної вологи. Хвойні насадження часто вражає короїд.
Проте кожне дерево треба розглядати індивідуально.
– А чого не вистачає нашій області та Ужгороду зокрема у плані озеленення?
– Рідних закарпатських дерев. У нас зараз сакуроманія, немає власної родзинки. А от японці не садять у себе так масово карпатські дуби чи ялини. Чому ж ми так легко захоплюємося чужим і забуваємо про власне? Адже наші дерева у наших умовах можуть приносити людям радість значно довше. Сакури ж та райські яблучка останнім часом нерідко висихають, проживши всього кілька років. Ми, закарпатці, ексклюзивні, тож маємо самі диктувати Європі моду на дерева, а не копіювати інших.
