Чому не вживаються разом закарпатські сім’ї? Думка психолога
Шлюбні тенденції в Ужгороді змінюються. Молодь останнім часом не надто поспішає під вінець. Та й статистика розлучень є не надто втішною. Тож якими були підсумки 2017-го? Скільки пар взяли шлюб за добу? Скільки в місті народилося немовлят? Які імена найпопулярніші? А як дітей найкраще називати?, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
«У 2017 році було укладено 917 шлюбів. Що ж стосується розлучень, то розірвала стосунки 101 пара, – каже головний спеціаліст Ужгородського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ольга Рябінічева. – Однак при цьому не враховано тих розлучень, які «проходять» через суд. А більшість мешканців міста усе ж розривають стосунки саме через судові органи. Це стосується і вирішення майнових прав, і подальшої долі спільних дітей, тобто з ким вони проживатимуть після розлучення батьків, хто сплачуватиме аліменти на їхнє утримання».
Так чому ж не вживаються разом молоді сім’ї?
«Є таке поняття, як соціальні установки, куди входить і те, що нам нав’язують батьки (у тому числі звичаї, обряди), те, як вони раніше жили, – каже психолог Яна Рега. – Зараз дуже багато старих стереотипів уже втратили актуальність, суспільство змінюється, стає інакшим. І власне такі установки інколи збивають людину з дороги, яку вона для себе обрала. Через батьківський авторитет молодій людині часто важко опиратися тим речам, які нав’язують рідні і таким чином діти виконують волю батьків, а потім розуміють, що відбувається щось не так, усвідомлюють, що нещасливі в тих умовах, у яких опинилися. Їх не влаштовує новостворена родина, робота, те, де вони живуть через те, що послухали пораду батьків. Із такими питаннями до психологів звертаються дуже часто. І майже в кожній консультації ми пересвідчуємось, що присутня соціальна установка, нав’язані іншими ідеї. До мене особисто, якщо говорити про любовні речі, звертаються найчастіше тоді, коли або виникає бажання розлучитися або після втрати коханої людини, це може бути розставання, переїзд в інше місто. Тоді ми працюємо з відпусканням. Якщо вже такий момент настав, люди розійшлися, треба жити далі. Якщо ж виникають непорозуміння в родинах, чи між парою, стосунки зберегти можна. Ми над цим працюємо. Також, до речі, звертаються, коли не можуть знайти партнера. Тоді ми також з’ясовуємо, чому, що з людиною відбувається, чи вона взагалі готова до того, щоб зустріти своє кохання».
