Який продукт повільно вбиває закарпатців
А чи знаєте ви, що в Євросоюзі ним заборонено годувати навіть свиней
Для закарпатців хліб вважається традиційним продуктом, що дає силу. Загалом наша кухня багата на страви з борошна. Це і кнедлики, і гомбовці, і фанки, і лангоші, і дереї, і кіфлики, і торгоні, і різні галушки, і бундаш-кеньир (хліб, випечений у яйцях)… Даний цей список можна продовжувати ще дуже довго. Звичайно, все це дуже смачно, але зовсім не корисно – пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Чи можна назвати сучасний хліб хлібом?
Не приносить користі організму не лише сам хліб, але й макарони та інші борошняні вироби. Сьогодні на цю тему точиться дуже багато розмов в усьому світі.
Справа в тому, що сучасний хліб складно вважати власне хлібом, хоча для його випікання використовують те ж борошно, сіль та воду, що й 100 чи 200 років тому, але саме якість борошна стала дещо іншою.
Щоб зробити хліб доступним для великої кількості споживачів, деякі виробники борошна придумали деякі трюки. Наприклад, випікаючи більш якісну продукцію, вони мали б використовувати борошно вищого ґатунку, тоді хліб мав би бути білим. Тож вони, щоб досягти візуального ефекту, просто його відбілюють, користуючись діоксидом хлору, перекисом та іншими хімічними сполуками. Відзначимо, що ці ж речовини використовуються у виробництві пральних порошків та іншої побутової хімії. А подібних «борошняних хитрощів» ще дуже багато. Здавалося б, темний житній хліб мав би бути більш безпечним. Але ж ні. Борошно з твердих сортів пшениці обробляється так само, як і будь-яке інше. Навіть найдорожчі промислові макарони містять відбілювачі і емульгатори.
Отже, навіть якщо закарпатські ґаздині відмовляться від магазинного хліба і вирішать пекти його самі, все одно вони наражатимуть на небезпеку і себе, і своїх рідних. Адже справа не в самому хлібі, а у борошні… у яке для кількості додається емульгатор лецитин, який отримують із генетично змінених соєвих бобів, і він заборонений в ряді європейський країн.
До того ж повинен насторожити й інший факт… Чому на Закарпатті з такою кількістю мінеральних джерел та благотворною унікальною природою, що сама по собі випромінює здоров’я, куди в часи Австро-Угорщини їхали оздоровлюватись вельможі з усієї Європи, багато людей постійно хворіють… а кількість аптек чи не в кожному населеному пункті з року в рік збільшується.
У чому ж причина? У екології? Навряд чи. Скоріше в тому, що ми їмо. Справжній хліб із якісного борошна мав би коштувати у багато разів дорожче. Але тоді купити його могли б далеко не всі бажаючі.
Отже, Україна з житниці Європи перетворилася на лабораторію, що труїть мільйони своїх же громадян.
Тож, може, від хліба краще відмовитись взагалі?
Чому навіть лікарі радять не вживати багато хліба?
Навіть якщо не проводити абсолютно ніякі дослідження якості борошна, всім відомо, що у хлібі міститься глютен. Це – білок, який є в зернинах більшості злакових культур (пшениця, жито, овес і ячмінь). У сухому вигляді він безбарвний і не має смаку, але при додаванні води стає сіруватим і за текстурою нагадує клей (звідси ще одна назва – клейковина). Саме завдяки глютену борошно, змішане з водою, перетворюється на еластичне і пружне тісто, що має велике значення в хлібопекарській промисловості.
Глютен є особливо небезпечним для людей з генетичною схильністю і індивідуальною непереносимістю цього білка. Таке захворювання називається целіакія. Незважаючи на те, що воно зустрічається у 1% населення, за статистикою, кожен третій виявляє ті чи інші ознаки глютенової непереносимості. У хворих на целіакію погіршується робота кишечника і різко знижується імунітет: імунна система розпізнає глютен як чужорідний білок і починає з ним активно боротися, вражаючи стінки тонкого кишечника. На щастя, цього можна уникнути, повністю виключивши продукти, що містять глютен, але вилікувати целіакію поки що неможливо.
Утім глютен є не лише у хлібі. Його виробники часто додають і в інші продукти, щоб підвищити їхню еластичність і надати потрібної форми. Тому він може входити до складу кетчупів, різних заправок, ковбас, цукерок, морозива, чіпсів, навіть таблеток і вітамінів в капсулах. Наявність в них глютену легко визначити: якщо на етикетці є напис «модифікований харчовий крохмаль», «гідролізований рослинний білок» або «текстурований рослинний білок», це і є глютен.
Чому у Британії заборонено годувати свиней хлібом?
Справа в тому, що донедавна там свині, як і на Закарпатті, їли різні недоїдки. Більше того, у школах і дитсадках були помийні відра, у які виливалися всі відходи. Однак несподівано там виникла епідемія ящура. Науковці намагалися знайти причини страшної хвороби. У них виникла підозра, що джерелом розповсюдження інфекції стала одна зі свинячих ферм, на якій тварин нелегально годували різноманітними недоїдками з ресторану. Після цього у всій Англії заборонили годувати тварин чим попало, у тому числі відходами із закладів громадського харчування, передусім – хлібом.
Нині британським фермерам дозволено годувати тварин будь-якими продуктами, що не містять м’яса, від спеціальних виробників та постачальників, але в жодному разі не відходами з домашньої кухні.
Із 2003 року заборону, що діяла у Великій Британії, запровадили на території всього ЄС.
Свиней тепер там годують соєю, пшеницею та маїсом, тобто рослинними культурами, якими можуть харчуватися і люди.
Спочатку заборону фермери сприйняли дуже негативно, але тепер переконані, що після того як свинячий раціон став рослинним, якість м’яса тварин набагато покращилася.
Хлібні цікавинки
До чого лише не додумаються хлібопекарі.
Наприклад, у 2014 році іспансь-ка пекарня випустила хліб по 120 доларів за буханку. Кожну 400-грамову хлібину випекли з пшеничного борошна та зневодненого меду. А таку фантастичну ціну вона мала через те, що зверху її присипали 250 мг золотого пилу. Чим не золотий батон Януковича, правда?
У Фінляндії ж віднедавна почали виробництво хліба із мелених цвіркунів. Дехто вважає, що такі продукти допомагають боротися з голодом в світі. Кожен буханець містить близько 70 висушених і змелених комах. Окрім них у складі – пшениця та інші злаки.
А в Бостоні вже кілька років як продають консервований хліб. Говорити про його користь не будемо, адже в США ще більше шкідливої їжі, ніж у нас. Чого вартий лише фастфуд, яким нині Америка заполонила весь світ.
У Італії ж великою популярністю користується хліб з додаванням деревного вугілля зі смолянисто-чорним відтінком. Запальні римляни вважають його лікувальним, хоча в інших країнах Європи активоване вугілля вважається харчовим барвником (E153), додавання якого у випічку є забороненим.
Проте в багатьох екомагазинах України вже давно продають набагато здоровішу продукцію. Наприклад, десертний банановий хліб. Коштує такий буханець 65 грн. Важить він 450 грамів. Зроблено його з пюре та шматочків банану, борошна пшеничного цільнозернистого тонкого помелу, яблука, лимона, з додаванням соняшникової олії, харчової соди, порошку стевії, без дріжджів та цукру і присипано вівсяними пластівцями.
А от карпатські мольфари для омолодження використовують хліб із пророщеного зерна. Вони стверджують: якщо розмоченому зерну дати можливість прорости, то в ньому відбувається синтез вітамінів та нових біологічно активних речовин, внаслідок чого цінність такої їжі зростає в 5-10 разів.
Отже, вони роблять коржі з сирих натуральних компонентів, усі з яких попередньо замочують. Крім пророщеного зерна використовують мед, горіхи, родзинки, мак та будь-які інші фрукти або злаки. Сушать коржі на сонці. У якості термометра виступає рука – якщо не пече, значить, хліб живий та спроможний відроджувати життя.
Подібні коржі можна придбати і в спеціальних магазинах живої їжі, навіть через Інтернет. Тільки сушать таку продукцію не на сонці, а за допомогою спеціальних дегідраторів за температури до 43 градусів.
Такий хліб хоч і не схожий на традиційний, але є дійсно корисним та багатим на вітаміни.
Іван ДУХНОВИЧ, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
