Як аборигени отримують держдопомогу – українка розповіла про життя в Австралії
Українка Карина Блінова живе в Австралії. Дівчина розповіла цікаві факти про цю країну, життя, роботу, аборигенів і менталітеті місцевих.
Gazeta.ua публікує топ-3 цікавих фактів про Австралію.
Кенгуру
У місті зараз засуха і кенгуру важко живеться. Вони приходять на газони їсти траву.Кенгуру невеликі, метра півтора. Вони бувають величезними, самі великі – це big kangaroo називаються.
Вони не живуть все на узбережжі, де це пустелі, вони там живуть. Мій будинок – на березі затоки. Після великих йдуть grey kangaroo. У нас вони проскакують, але мало, 1,60–1,70 м, якщо стоять. З ними теж не хотілося б особливо перетинатися, вони не дуже комунікабельні.
Маленькі більш веселі. Вони до тебе, правда, не підійдуть. У нас є заповідник, і всі туристи туди їдуть, тому що ти купуєш там всякі зернятка, і вони у тебе з рук їдять. І це так мило, вони як собаки! І ще вони йдуть, і в них ці діти в сумках сидять. Якщо висолопили морду, то ти ще й малого погодував.
Вони живуть родинами, звикають жити поряд з людьми. У мене, звичайно, собака їх ганяє на подвір’ї, але зараз вона трохи втомилася. І вони знають – о’кей, зі мною тут нічого особливого не станеться і приходять погуляти. Головне, з ними нічого не робити, не приставати. Якщо ти почнеш до них наближатися, вони просто втечуть і все.
Дуже багато кенгуру збивається машинами. Якщо ти їдеш вночі по трасі, в Австралії дуже багато доріг, на яких ти їдеш 100 км\год, а вони чомусь люблять вилітати на світло. І коли ти їдеш на такій швидкості, ти не можеш зупинитися перед тим, хто біжить 150 км\год.
Нормальні люди, у яких є почуття, вони зупиняються, і якщо це мама-кенгуру, вони дивляться, що у дитинчати-кенгурушки є волосся – є такий знак визначення. То вони їх забирають, везуть до ветеринара. Або забирають додому і їх потім можна спокійно виховати, як собаку.
Ці кенгуру потім живуть у дворі, вони дуже звикають до людей. Деякі це роблять. В основному люди вб’ють кенгуру, потім цей малюк теж умирає разом з мамою. Спочатку це було просто дико.
Аборигени
Уряд допомагає всім нещасним людям, ну, нібито нещасним, наприклад, аборигенам.
Але при цьому всьому аборигени і більшість людей, які сидять на державну допомогу, все, що вони роблять, це отримують нормальні гроші і вони алкоголіки. Ніхто з них не працює, люди, яких все влаштовує в житті – купив буханку хліба і випити. То вони все життя сидять на ось цих пенсіях. А люди, які працюють, ось ти працюєш і ти віддаєш 30% тим, які нічого не роблять, пише Халва.
Аборигени в Австралії – це взагалі окрема розмова. Про них треба написати дуже красиво, тому що тут їх повинні дуже любити і поважати. Тому що вони тут є як би власниками землі, а всі “білі люди” просто жахливі, тому що забрали цю землю.
І навіть якщо там у тебя какой-то є, наприклад 2%, в крові того, що ти абориген, то ти все одно можеш претендувати на допомогу, на допомогу держави.
Життя в Австралії
У мене в місті всі встають рано. Тому що це промислове місто. Ось, наприклад, мій колишній чоловік, в 6:30 він міг вже працювати. Якщо це будівельники або чоловіча якась робота, вони, як правило, починають в 7 ранку. А офісні працівники починають в 8:30 – 9:00. Але от дуже багато встають в 5 або 4 ранку.
Якщо це чоловіки, то вони обов’язково йдуть в спортзал вранці, потім вони йдуть на роботу, працюють там до 4 або 5 годин. Вони дуже соціальні, після роботи зазвичай йдуть кудись. Особливо п’ятниця – це взагалі святе для них, вони з друзями збираються випити пиво.
Тут все і завжди чимось зайняті. Будь то робота, спортзал або сімейні справи. У них дні розписані по хвилинах. Ну, і рано лягають спати, мені здається. Ніхто тобі не подзвонить або не напише в 9 годин вечора, це вже пізно для них. Життя в Австралії дуже насичена.
Іммігрант-художник з України Ігор Авраменко відкрив кафе на колесах в США. Заклад називається Pirozhki і вже встигло придбати популярність серед жителів Лос-Анджелеса. Відвідувачам пропонують поласувати пиріжками з 5 різними начинками: куркою, телятиною, сиром, картоплею і шпинатом.
