Поїхав на заробітки і змінив життя. Як Роман Величко став корабельним танцівником.
- Hello! My name is Roman!
- Hi! I`m John, engineer. What are you doing for life?
- I`m dancing.
- No, I`m dancing too. Everybody dancing, mate! How do you earn money?..”
Приблизно таким діалогом в мене починаються знайомства за кордоном з різними людьми, і не дивно! Мене звати Роман Величко і я – dancer, як то зветься англійською, по нашому – танцівник. Я – хлопчина, який умудряється працювати собі в задоволення, бачити світ, знайомитися з людьми і відвідувати різні країни, такі недосяжні для простого українця (як в географічному, так і в фінансовому відношеннях), пише Обозреватель.
Моя нога ступала (а інколи і пританцьовуючи) на територію Японії, Естонії, Тайланду, В’єтнаму, Німеччини, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Китаю, Індії, Фінляндії, Тайваню та багатьох інших країн.
Моя основна професія – танцівник, і працюю я на круїзних лайнерах, які креслять свої маршрути навколо нашої прекрасної блакитної планети, що й дало змогу побачити перераховані вище країни.
Їхати закордон “на заробітки” я наважився, ще до того, як це стало мейнстрімом. Зараз кожен сміливець, який подав заяву на закордонний паспорт, і дочекався його, може сміливо відправлятися працювати в Польщу, бо в нього там “знайомий, якому знайомі казали, що там працюють їхні знайомі, які євро лопатою гребуть”. Але паспорт я зробив у ті далекі часи, коли його ще можна було “порішати”, і поїхав не в Польщу (хоча там я також був), трішки далі. А конкретніше – в Сінгапур. В цьому прекрасному місті, яке б, здавалося, було перенесено до нас з недалекого майбутнього, або з видуманих сюжетів Бредбері, стояв на плановому ремонті мій перший круїзний лайнер.
І все ж таки, чому круїзний лайнер? Насправді тут є ряд крутих переваг:
- по-перше – робота по спеціальності (так, ця людина, яка слідує тій професії, що написана в неї в дипломі, дійсно існує);
- по-друге – можливість подорожувати абсолютно безкоштовно, маючи дах над головою задарма і відмінне безкоштовне харчування (якби я відвідував ті місця, де я був і оплачував би все це, то сума щонайменше в 100000 $ була зекономлена)
- по-третє – звичайно, ж як і будь-яка робота, вона дає можливість заробити і, що відкладати, оскільки витрати на кораблі мінімальні, оскільки ти маєш майже все.
Звичайно, там присутня безліч різних недоліків і проблем, які пов’язані з корабельним життям, але про них – в мої наступних нотатках, в яких я буду розповідати круті історії, казуси, проблеми і пригоди, які траплялися зі мною протягом мого “життя матроса”.
Хай ваше особисте море завжди буде спокійним, а вітер – попутнім!
