АНОНС. Як закарпатці на полонинах збирають зелене гірське золото

Боржавські полонини – місцевість особлива. Там не просто гарно, а неймовірно казково. Крім того, на гірських хребтах росте багато лікарських рослин 

Обкладинка свіжого номера закарпатської газети «НЕДІЛЯ»

Піднімаючись на гору Гибма, можна помітити дивовижну картину. Землю встеляє своєрідний килим із яфин та ісландського моху з травою та звичайним мохом. Покривало настільки м’яке, що ходити ним так само приємно, як ватою, складеною у багато шарів. Виникає неперевершене відчуття напівневагомості. До того ж, враховуючи висоту, здається, що під ногами майже цілий світ. Вигляд  зверху просто фантастичний: будиночки схожі на іграшкові, машини – на зменшені копії сірникових коробок, а людей внизу зовсім не видно, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Хмари майже зовсім поруч, у них можна пірнути, а руки ніби торкаються неба.

У душі – якась ейфорія! Ще б так! Адже у горах зникає відчуття і простору, і часу. Відстані тут вимірюються не кроками, а подихами.

Але повернемось до моху.

Збоку біля дороги сидить на колінах чоловік у червоній кепці, коричневій кофтині та безрукавці такого ж кольору.  На вигляд йому  за 40 років. Він тримає у руках великий мішок і наповнює його рослинами. Знайомимось. Каже, що звати його Володимиром і приїхав він із села Лозянське, що на Міжгірщині, разом із дружиною. Подружжя заготовляє мох і здає його в якусь львівську фармакологічну компанію. За кілограм дають їм по 50-60 гривень. Мох переважно він обчищає, а жінка – пакує в мішки.

«Ми добираємося на моїй «Ниві», але більшу частину дороги доводиться долати пішки, – розповідає Володимир. – А потім донизу потрібно тягнути наповнені мохом мішки. Відстань – чимала.  Та й робота дуже клопітка. Треба мати  на неї терпіння».

До нього часто підходять туристи з різними запитаннями, а він спокійно й терпляче пояснює їм, чим  займається, хоча майже всі питають про одне і те ж. Але чоловік ще й переповідає туристам усе, що йому відомо про цю високогірну рослину.

«Ним лікують кашель, бронхіти, астму, – наголошує Володимир. – Тепер – найкращий час для заготівлі. Мох ще вологий і сіруватий. Серед листя та гілля його можна розпізнати і зрізати».

Якими ще унікальними якостями володіє мох? Що з ним роблять закарпатці? Скільки він коштує в інших країнах?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».

Купуйте свіжий номер газети «НЕДІЛЯ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 1 червня.

zakarpatpost.net