Закарпатська хижа: оби була бульша, чим у сусіда
Закарпатці – люди особливі і цим пишаються. Тут своя культура, своя кухня і мова, яку не розуміють в інших куточках України, – пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Тут рідний дім – усьому голова, як хліб. Де б наші краяни не жили, завжди об’єднуються в спільноти земляків. Чого лише варте Київське закарпатське братство. Так само групуються вихідці з нашого краю і за кордоном, а в країнах Європи їх дуже багато.
До батьківського будинку в нас прийнято приїжджати не лише на дні народження рідних, але й на великі релігійні свята. Та найголовніше – побудувати свою хату… і бажано велику – дво-триповерхову, щоб була більшою, ніж у сусіда, і залізна кована огорожа, щоб була кращою, ніж у кума.
Загалом у багатьох куточках області житло вважається найбільшою людською цінністю. У окремих селах люди все життя трудяться на заробітках, аби звести оселю собі, потім – дітям, а насправді живуть у маленьких літніх кухнях, розташованих біля гігантських хоромів, або ж у підвальних приміщеннях.
Звичайно, так роблять не всі, але навіть у містах найголовнішим завданням родини є накопити грошенят на житло. Це справді логічно, бо мати дах над головою потрібно кожному, та часом наші земляки не вміють сумістити мрії з реальністю і беруть такі кредити на придбання квартир, або будинків, які не спроможні сплатити і потім важко й гірко прощаються з придбаним житлом.
Загалом під час розлучень будинки наші земляки ділять набагато важче, ніж рідних дітей. Звідки така меркантильність – невідомо. Але поділ майна проходить часом так амбіційно, що доходить не до рукоприкладства між колишнім подружжям.
Але не будемо про сумне, повернемось до портрету типового закарпатця.
У господарстві доброго ґазди або ґаздині колись мали бути коні та корови. Тепер же наші земляки пересіли на автомобілі. Купують різні – і старі, і нові, і дорогі Джипи, і дешеві радянські «Жигулі», кому на який транспорт вистачає грошей. Багато хто їздить на машинах на іноземній реєстрації, тому тема пересічки тут актуальна вже багато років.
На автівках наші краяни і подорожують, і їздять на закупки і використовують їх, щоб «із дачі чи з поля картоплю (картошку, ріпу, крумплі, булі) привезти. Отже, машини стали для закарпатців такою ж необхідністю, як і дорогі мобільні телефони та різні ґаджети.
