Чи підкорить фільм, що зараз знімається на Закарпатті, Голлівуд? ФОТО. ВІДЕО
– До зйомок українського історичного екшена “Захар Беркут” долучилися голлівудські актори, продюсери та режисери. Розкажіть, будь ласка, як Вам працюється з іноземними колегами? Чи бувають різні погляди на знімальному майданчику, і як у цьому випадку знаходите компроміс?
– Співпрацюємо дуже добре. Продюсери інколи бувають на майданчику, але вони не втручаються у процес, тому що вони професіонали, і добре розуміють, що найкраща допомога – це не заважати. Для мого колеги, співрежисера Джона Вінна, це перший повний метр.
І, як мені здається, ми дуже тепло і професійно спілкуємося і співпрацюємо на майданчику. Для мене це також, певною мірою, перший досвід, коли так багато іноземних акторів у кадрі під час зйомок. Джон допомагає в спілкуванні, у наведенні “місточків” між акторами і, власне, мною. Тому моє відчуття, що в нас дуже теплі та професійні відносини на майданчику і поза ним.
– А розкажіть детальніше про сам акторський склад. Ми знаємо, що до зйомок приєдналася зірка з фільму “Термінатор” Роберт Патрік…
– Так, Роберт Патрік, також Олівер Тревена, Рокі Майерс, який виконує роль Івана, Алекс МакНіколл, який грає Максима, Елісон Дуді, яка стала матір’ю братів Беркутів і дружиною Захара – цього персонажа немає в повісті Івана Франка. Це ми дозволили собі зробити внесок на територію драматургії Івана Франка. Також Поппі Дрейтон – британська акторка, яка виконує роль Мирослави. Ще чимало дуже класних українських акторів, які працюють над цим проектом. Це, зокрема, Віктор Жданов, Андрій Ісаєнко, Аліна Коваленко, Марина Кошкіна і ще чимало, як я вже сказав, чудових українських артистів.
– Як проходив кастинг саме іноземних акторів? І, на Вашу думку, чи вдасться їм передати характер українця?
– Важко сказати. А що означає показати дух українського чоловіка?
– Ну, щонайменше, у нас менталітет різний, правда?
– Він різний, так. Але, як це зробити на екрані? Я сподіваюся, що нам це вдасться, але ми ж, насамперед, хочемо зробити таке кіно, побудоване на українському матеріалі: фольклорі, легенді, але таке, щоб воно було зрозумілим у всьому світі. Мені важко сказати, чи вдасться нам зробити так, щоб глядач сказав: “Так поводяться тільки в Україні, або так роблять тільки українські чоловіки”. Є багато речей, які притаманні будь-якому народові. Кожна людина хоче бути вільною, жити в такій країні, де буде поважатися її гідність, права і погляди на життя. Тому в цьому контексті ми намагаємося зробити інтернаціональну історію, яка буде зрозумілою будь-кому і будь-де. Наша художниця з костюмів Антоніна Белінська і художник-постановник Влад Одуденко багато зробили для того, щоб деталі костюмів, декорацій були не такими фольклорними, як були того часу. Тому що про той час ми, на жаль, мало що знаємо. Навіть, не зважаючи на те, що ми тісно співпрацюємо з Фондом Івана Франка, який якраз допомагає нам у цьому історичному контексті. На жаль, не збереглося точних даних ні про архітектуру того часу, ні про одяг. Тому на тлі того, про що ми можемо знати, наші художники і по костюмах, і по декораціях додали своє бачення, який вигляд могло б мати селище Тухля, або який одяг носили люди тоді на Закарпатті.
– Ви в плані кастингів дуже суворий?
– Я? Ні, я не дуже суворий. Але мені подобається, коли актор вміє виконувати завдання, яке я ставлю, насамперед, перед собою в контексті створення акторського ансамблю. З деякими іноземними акторами, ми спілкувалися за допомогою Skype. Ми доволі довго обговорювали, якими вони повинні бути та їх персонажі. Але, дякувати Богу, я задоволений нашим іноземним кастингом, тому що вони працюють і дуже хочуть зніматися в цьому кіно. Це відчувається на майданчику – вони постійно готові, якщо щось пропонують, то лише по ділу, і вони завжди в доброму настрої. А це дуже важливо для атмосфери зйомки. Я спостерігаю, як вони спілкуються між собою і які взаємовідносини вибудовуються між нашими, українськими, та американськими-британськими артистами. Ще монгольські колеги не приїхали, все ще попереду, але те, що є вже зараз, мене дуже тішить. Тому що зараз стосунки між акторами теплі, а це потім відчує і глядач.
– До зйомок фільму залучено акторів, які знімалися в “Кіборгах”. Ви їх уже знаєте, з ними працювали. Для вас, як режисера, що є основним у виборі актора?
– Професійність. Але інколи актор приходить на проби і робить щось інше, від того, як ти собі уявляв, і це дуже цікаво. Взагалі кіно – це така велика співпраця. Тому що починаючи з акторів, режисера і завершуючи людиною, яка за лаштунками кадра робить все для того, щоб було комфортно на майданчику, – від кожного з них залежить кіно. Хоча б один ланцюжок буде працювати не так як треба, то і працювати буде важко, і це відобразиться на кінцевому результаті. Дивлячись на те, як на нашому майданчику працює знімальна команда і як вони цього прагнути, я дуже сподіваюся, що ми не розчаруємо нашого глядача.
– Як побудований побут на знімальному майданчику? І чи задоволені наші іноземні гості, як їх зустрічали, чи сподобалася українська кухня?
– Вони були в захваті, коли потрапили до Карпат і подивилися на Синевир. Якраз перший знімальний день був на Синевирському перевалі. І вони постійно говорили: “Як тут смачно! Як тут красиво! Які тут усміхнені люди!”. Казали також про те, що розповідатимуть у себе вдома, як тут чудово. Навіть Роберт Патрік постійно публікує у себе в Instagram світлини, наголошуючи, як його вразила краса Карпат. Принаймні те, що я бачу на майданчику, українська сторона робить максимум з того, щоб усім було комфортно: не тільки іноземним артистам, але взагалі всій групі. Тому що так не може бути. При всій повазі до гостей, але всі члени знімальної групи повинні відчувати на собі турботу адміністрації, продюсерів. Як я вже казав, від кожної людини, яка працює в команді, багато чого залежить.
– Ми вже бачили перші світлини зі зйомок. Дуже красиві локації. Справді неймовірна природа Карпат. Розкажіть, будь ласка, як ви обирали місця, де мають відбуватися зйомки?
– Зазвичай це робиться наступним чином. Ми дуже довго розмовляємо з location manager – людиною, яка робить перший огляд місцин, шукає їх. Ми розказуємо цій людині про свої бажання, якою має бути ця локація. Він їде, присилає нам світлини. Ми відбираємо і вже будуємо логістику пересування по цих локаціях. І потім уже на місці вирішуємо, що нам підходить, а що ні. Хотілося б, щоб приїхав і сказав: “Я хочу тут знімати”, і не зважати, що до того місця можна дістатися лише пішки або гвинтокрилом – це було б ідеально. Але ми прив’язані до реалій і повинні враховувати можливість під’їхати туди на автівці: привезти щось необхідне для декорацій, або просто доїхати. Тому доволі часто те, що тобі подобається як локація для зйомок фільму, доволі часто не підходить по логістиці, яка повинна бути. Ми зробили чотири таких експедиції по відбору локацій і дещо обрали в Карпатах. Але те, що буде пов’язане з комп’ютерною графікою з ущелиною, з греблею, яка потім руйнуватиметься з цим величезним Стражем-скелею, ми зніматимемо в Києві. Тому що саме такої локації, яка б стовідсотково відповідала тому, що нам потрібно, в Карпатах, на жаль, немає. Це повинно бути величезне озеро, наприклад, як Синевир, поруч з ним повинна стояти скеля, гребля, а за греблею ущелина, а за нею долина із селищем Тухля, а за селищем ще одна ущелина. Таких ідеальних умов майже ніколи не буває, тому дещо ми будуватимемо, дещо створюватимемо на комп’ютері . Але дивлячись, як працюють наші хлопці та дівчата в комп’ютерній графіці, мені здається, це буде дуже реалістично. У них є великий досвід у таких працях у різножанрових фільмах, і те, що вони роблять, – це дійсно світовий рівень. Сьогодні нікого не здивуєш після голлівудських великобюджетних фільмів, але ми, принаймні, будемо на тому рівні, за який не буде соромно ні в Україні, ні за кордоном.
– У соцмережах був пост про те, як ви розбивали тарілку перед початком зйомок. Це така традиція?
– Так. Я не можу сказати хто і коли її започаткував. Але коли я прийшов у кіно, вона вже багато-багато років існувала, і ми підтримуємо цю традицію. Це була новина для наших іноземних артистів, тому що в них такого немає. Але вони із зацікавленістю на це дивилися.
– А чи є у Вас якісь особисті традиції, аби кінострічку відзняли вдало?
– Особистих таких немає. Ну, іноді я там в якомусь маленькому епізоді фільму знімаюся.
– Тобто Ви будете як актор присутній у фільмі?
– Ну, можливо, не знаю. Можливо, зіграю якогось монгола (сміється).
– Добре, шукатимемо вас. Ми знаємо, що Карпати славляться містичними історіями, природа така загадкова. Як Вам здається, чи передасться це в атмосферу фільму?
– Думаю, так. Ми навіть зніматимемо декілька таких епізодів, де саме наш Захар Беркут, у виконанні Роберта Патріка, як мольфар молитиметься, робитиме таке священне дійство, яке допомагає йому зрозуміти або відчути, що відбувається навкруги. Мені здається, що Карпати, як ще один додатковий персонаж до нашого фільму, вони самі будуть додавати і цю красу, і трохи містичності в те, що відбувається на території цієї історії.
– Ви особисто вірите у містику, щось надприродне?
– Так.
– Чи вже траплялися якісь дивні історії на знімальному майданчику?
– Перший знімальний день. По всіх прогнозах була тотальна злива, град, дуже холодно. Ми приїхали на майданчик, вирішили ризикнути. 14-го була така злива саме біля Синевиру і навіть град був. Наступного дня ми приїхали туди на знімальний майданчик, відзняли все, що потрібно було відзняти. І потім нам розповіли, що навколо майданчика була злива, а там, де ми знімали, її не було. Ми це сприйняли, як добрий знак, що, можливо, Всевишній дав нам добро на зйомку цього фільму. Або як було два дні тому в Києві. Ми знімали один із таких доволі тяжких епізодів, коли гине мати братів Беркутів. Вони приносять її тіло додому, де зустрічає їх Захар. І ми знову встигли відзняти. Бо віконце того часу, як не було зливи, було хвилин вісім.
– Отже, природа Карпат і навіть Київ на вашому боці.
– Коли відзняли, ми дивилися на небо, бо це було нереально. Тому що весь день була злива, ми знімали під нею, але коли саме цей епізод, пов’язаний із матір’ю, злива зупинилася на вісім хвилин, і ми зняли.
– Це дійсно круто. А які голлівудські спецефекти будуть у фільмі та як виглядатимуть сцени боїв?
– Це буде компіляція реалістичного дійства. Що я маю на увазі. У бойових сценах будуть залучені українські каскадери, які вже багато здійснили репетицій разом із нашими американськими і британськими акторами, але там буде і велика частка комп’ютерної графіки. Ну, ніякого велосипеда ми вигадувати там не будемо…
– Крім того, що руками хмари розганяєте?
– (Сміється) Так. У тому сенсі, коли буде руйнуватися гребля цим Стражем. Деякі додаткові спецефекти, наприклад, політ стріл або коли ми спалюватимемо велику територію декорацій, малювати скелі тощо. Якщо це можна назвати голлівудською технологією, то в цьому сенсі так, її буде доволі багато. Але хочу зауважити, що я дуже пишаюся тим, що 90% того, що буде робитися на території українського фільму, робитиметься нашими українськими спеціалістами.
– У фільмі будуть любовні сцени?
– Звичайно, але вони будуть доволі цнотливими. Тому що наша аудиторія – це 12+. Ми хочемо докласти зусиль, щоб цей фільм був для сімейного перегляду.
– Скільки людей і техніки залучено до зйомок нині? І чи будуть присутні тварини?
– Тварини присутні кожного дня – це коні.
– Ведмідь буде?
– Він буде комп’ютерним.
– Це добре, щоб не перелякати акторів…
– (Сміється)Це буде також компіляція. Декілька кадрів буде з живим ведмедем, а те, що пов’язане зі сутичкою між твариною та людиною, це вже буде комп’ютерна графіка. Якщо говорити загалом про присутність тварин у кадрі, то welcome до нас у Тухлю, і ви побачите, що в нас там є і коні, і вівці, і кози, і гуски, і кури.
– Звідки ви їх берете?
– Те, що стосується коней, то це наш поважний пан Олег Юрчишин. Це його стайня, його коні, тому що вони повинні бути навчені. Бо я, на жаль, не маю такого досвіду. Тварина, яка потрапила перший раз на знімальний майданчик, дуже лякається. Доволі багато і техніки – це весь спектр того, що використовується у сучасних фільмах: екрани різної довжини, рельсові доріжки… І людей-спеціалістів також дуже багато. Десь 120 осіб щодня працюють на знімальному майданчику.
– Наскільки сценарій відрізнятиметься від оригінального тексту Івана Франка?
– Від тексту дуже відрізнятиметься. Ми порадилися з онуком Івана Франка, який очолює Фонд, запитали дозволу на це. Ми дозволили собі ввести нових персонажів, як наприклад, матір братів Беркутів. Відсотків 50 це буде оригінальний текст. Але мені здається, що те, що я читав і зараз вибудовується на майданчику, що все ж той меседж, який ми хочемо донести глядачеві, а саме: головний конфлікт між Тугаром Вовком і Захаром Беркутом, нам вдасться донести. Власне саме для цього ми і знімаємо фільм, тому що це зіткнення ідеологій, світогляду, власної системи координат. Ми хочемо донести, що всередині громади важливо радитися з усіх важливих питань. І побудувати своє життя таким чином, щоб кожен із них відчував, що він є людиною, яку поважають і яка сама хоче багато зробити для того, щоб її громада, її вулиця, врешті-решт, її країна стала такою, в якій би захотіли жити її діти. Це якщо казати про такий пафосний меседж. І з іншого боку Тугар Вовк, людина, яка розуміє, і в чомусь він правий, що під час таких політичних змін, єдина можливість існувати, зберегтися і стати сильним – це військова автократія. Він – людина, яка може, хоче і прагне взяти на себе відповідальність за життя цих людей, за їх захист. Він готовий це зробити, але вимагає тільки одного – підкори. І власне в цьому є головний ідеологічний конфлікт, тому що навала монголів – це третя сила, якій байдуже до місцевих рефлексій, як тут будуються взаємовідносини між різними світоглядами. У чомусь це переплітається із сьогоденням. Особисто для себе я багато знаходжу таких паралелей. Взагалі, Іван Франко, як будь-який драматург, зі світовим баченням того, як живе людство, вирізняє теми, конфлікти, які завжди і скрізь актуальні.
– У фільмі “Кіборги” була присутня армійська лексика, щоб відтворити справжню атмосферу. Ви говорили, що спеціально для цього консультувалися з військовими. Жителям різних регіонів Карпат притаманні говірки. Чи залучатимете ви експертів-мовознавців, і так само використовуватимете специфічні мовні обороти?
– Наразі зйомки відбуваються англійською мовою. А коли дублюватимемо фільм українською, то так, звичайно.
– Це буде цікаво послухати. А скажіть, фільм планується показувати за кордоном і де саме?
– (Сміється) Планується. Саме тому ми і долучили іноземних акторів до зйомок. Ми мріємо про досить широкий прокат, насамперед, в Америці, в Україні, звичайно, і якщо нам вдасться, я в це щиро вірю, по всьому світові.
– Моє питання буде стосуватися Вашої останньої роботи. Ми знаємо, що фільм “Кіборги” зараз продовжує подорожувати країнами. За останні кілька місяців, які країни побачила кінострічка?
– За останні місяці, це була Чехія, Хорватія, Італія, Ізраїль, Канада. Я, можливо, навіть не зможу назвати вам всі країни, тому що фільм побував уже майже у всіх європейських столицях, також уже двічі був за океаном, до того ж ще планується в Австралію, ще раз Канаду, Португалію, і якщо чесно, я й не пам’ятаю всіх країн.
– Фільм “Кіборги” однозначно подорожує більше ніж я.
– І більше ніж я.
