Чи знаєте ви, що сучасне русло Ужа – штучне?
Відомий історик Йосип Кобаль у своїй книжці «Ужгород відомий і невідомий» намагається «пролити світло» на деякі «темні плями» минулого водойми.
«Визначальною рисою древнього Ужгорода була й є річка Уж, – наголошує він. – Колись Уж, вириваючись із обіймів Карпат, розтікався кількома рукавами, утворюючи в районі Замкової гори ціле мереживо водних артерій і велику кількість малих і більших островів. Одна з цих віток, так званий Малий Уж або просто Канал чи Млинський канал, у районі сучасного меблевого комбінату відгалужувався (тут здавна існувала гребля, тож не виключено, що ця гілка штучного походження, але, ймовірніше, мова йде про природне русло, яке могли дещо підправити) від основного русла й, обтікаючи Замкову гору, знову з’єднувалась із ним у районі сучасного готелю «Ужгород».
Отже, відгалуження від основного русла, яке нині заховано в труби, могло бути частково створене людськими руками. Утім дослідник запевняє, що не лише Малий, але й Великий Уж раніше протікали в іншому місці і там, де нині протікає річка, колись її не було.
«У давнину Уж розливався в околицях міста кількома рукавами, які впадали в Латорицю. Нинішнє русло є частково штучним, прокопаним у 1333 році. У ХVІІ столітті був засипаний рукав Ужа, який протікав у бік Дравців-Баранинців. Таким чином, залишилося єдине основне русло, яким річка протікає й сьогодні» – запевняє Йосип Кобаль.
Також за його словами, Уж неодноразово змінював русло протягом століть, підтвердженням чому є топографія лівобережної частини міста.
