Чому закарпатські жінки прагнуть приховати недоліки
Ужгородський стиліст-візажист розповів про секрети омолодження, неправильну косметику та мертве волосся
Бути гарними хочеться всім, а найбільше – жінкам. Аби сподобатися чоловікам, багато хто вдається до різних хитрощів. А дехто справді змінюється – як внутрішньо, так і зовнішньо – починає більше доглядати за шкірою, волоссям, змінює гардероб, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Мистецтво перетворення – річ тонка. Але цікава. І найбільше про те, як змінити жінку, зробити її більш вродливою, підкреслити її вроджену красу і приховати недоліки, знає стиліст-візажист із Ужгорода Юрій Абросімов, людина з більш ніж 35-річним стажем, справжній майстер, педагог і просто цікава особистість.
Сьогодні у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з ним про зачіски, макіяж, косметику та красу.
– Чому ви, чоловік, вирішили працювати над створенням жіночої краси? Що надихнуло на таку відповідальну, цікаву і творчу роботу?
– Стати візажистом не було моєю дитячою мрією. Я мріяв бути приборкувачем тигрів, завжди любив тварин, міг тримати в себе в письмовому столі польових мишей, вужів, різних жуків. Але попри це мені завжди подобалося спілкуватися з красивими жінками, переглядати фотографії з красунями. Коли я відвідував дитсадок, у мене була дуже гарна молода вихователька. Її звали Наталія. У неї були величезні сині очі, довге чорне волосся, пухлі губи, шикарна фігура. Тож мені дуже подобалося розчісувати її волосся. Коли інші діти йшли спати, я вирушав нібито годувати рибок, а насправді хотів, щоб вона мене побачила і ми трохи поспілкувалися.
Крім того, я завжди любив малювати жіночі обличчя. У мене завжди був із собою для цього зошит або блокнотик та олівці. Я малював на всіх уроках так, щоб вчителі не бачили. Мав також погану звичку розмальовувати в книжках портрети. Тобто робив макіяж нашим поетам та письменникам. За це, звісно, мені частенько перепадало.
Із часом вступив до гірничого технікуму. Це було бажанням батька. Він працював шахтарем, і професія приборкувача тигрів йому здавалася смішною. Утім здобутий фах мене не цікавив і не став моєю професією. Тож одразу після закінчення навчання вступив на іншу спеціальність – «Кравець жіночого одягу». Відтак після отримання диплому працював кравцем шість років. Робота була дуже цікавою, я мав чудових клієнток, які давали можливість втілити в життя усі задуми. Та потім доля склалася так, що з Кривого Рогу, де я мешкав раніше, я переїхав жити до Ужгорода. Тут знайти роботу за спеціальністю не зміг, бо не мав прописки, тож закінчив курси мулярів і пішов на будівництво, будував «Патент», гуртожиток для училища культури, їдальню для УжНУ на БАМі та багато інших об’єктів. Але потім повернувся до шиття, влаштувався в ательє мод, де пропрацював років п’ять кравцем. Після цього доля мене звела з дизайнерами. І я почав працювати на сезонах мод у якості стиліста-візажиста і стиліста-перукаря. До речі, зачіски та макіяж я робив із четвертого класу усім знайомим та однокласникам. Першим моїм вчителем був керівник агітбригади, який вмів працювати з гримом. Загалом я отримав хороші знання в ті часи, бо макіяж базується на знаннях колористики та анатомії. Багато корисного знайшов і в журналах. Хоча косметики тоді було обмаль, як і кольорів, які доводилося змішувати для отримання потрібного відтінку та ефекту.
Отже, працювати на сезонах мод я почав як самоучка, відчував, що деяких знань мені не вистачає, Інтернет ще був диковинкою. Тому пройшов багато курсів, побував навіть у Парижі. Тепер у цьому плані набагато легше, бо в мережі можна швидко і легко довідатись про цікаві майстер-класи. Хоча виїзні курси часто є не чим іншим, як зароблянням грошей і метою тренерів здебільшого є продати якомога більше косметики, а не розкрити якісь секрети. Тому спеціалістів раджу обдумано обирати.
– Але ж ви самі навчаєте молодь мистецтва макіяжу.
– Так. Багато хто з фахівців приховує від інших певні фішки в роботі. Я ж нічого не тримаю в секреті. Усе, що вмію і що знаю, показую вихованцям з ПАДІЮНу. Також за приватними консультаціями до мене часто звертаються дорослі. Тож стараюся в короткий часовий термін надати людині максимум інформації. Моя мета – не навчити вихованців стандартних методів і прийомів, а дати глибокі знання по будові ока, брів, обличчя, корекції форм і «поставити руку» учню, тобто навчити правильно виконувати розтушовку, дати ази колористики.
-Чим найбільше цікава ваша робота?
-Передусім зазначу, що робота стиліста-візажиста має і свої плюси, і мінуси. Потрібно володіти і фізичною силою, і витривалістю. Дуже часто потрібно бути у клієнта у 2-3 години ночі, якщо людина кудись збирається і хоче мати гарний презентабельний вигляд. Тому важливо вміти вкластися в певні часові рамки. Іноді клієнт не прораховує запасу часу, запізнюється, тоді майстру потрібно працювати дуже швидко. Часто жінки проходять з несформованими бровами. А щоб привести їх до ладу, потрібно витратити від 15 до 30 хвилин. Взагалі макіяж наноситься протягом 45 хвилин. Тож процедура займає половину часу. Отже, робота досить важка і напружена.
– Які зараз зачіски найбільше подобаються закарпаткам? Яка мода на кольори волосся?
– Звісно, мода на зачіски була, є і буде. Й вона завжди змінюється. Але жінкам ще й потрібно враховувати те, що їм пасує, яка в них форма обличчя, густина, фактура волосся, вік, габарити. У всьому слід дотримуватися пропорцій. Ну і про модні тенденції також потрібно пам’ятати. Що стосується кольорів, тут так само. Всі знають про моду на омбре – горизонтальне зафарбовування волосся з переходом від темного до світлого відтінків, мелірування, каліфорнійське мелірування, балаяж (коли висвітлюються окремі пасма для створення красивого колірного контрасту) та багато іншого. Часто доводиться жінкам пояснювати, що в них тонке волосся, його бажано не вибілювати, бо почне обламуватися. Або коли в клієнток дуже багато жовтого пігменту і при відбілюванні волосся жовтіє, а вони просять холодний блонд. Але ж для цього необхідно нейтралізувати жовтий колір. Відповідно, якщо волосся жовте, потрібно використовувати тонуючі засоби синього кольору, що нейтралізує жовтизну. Цікаво, що молекули цих засобів не проникають глибоко в волосся і змиваються за три-чотири миття, а в когось – ще раніше. Аби ж підтримувати колір, необхідно запастися тонуючими бальзамами і користуватися ними постійно. Тобто тепер найчастіше всі хочуть вибілити кінчики волосся.
Я своїм клієнткам завжди розповідаю, що вибілене волосся – спалене. Є зараз безліч засобів, які додаються до фарб, вони ніби з’єднують розірвані молекули білку, це все не так. Якщо волосся спалили – відновити його не можна нічим. Зверху його можна замаскувати різними полімерами, силіконами, але як тільки вони вимиваються, ефект стає очевидним.
Що таке взагалі процес вибілювання волосся? У фарбі є луг, який розм’якшує лусочки на волосинці, вони відкривають доступ для окислювача. У перекисі водню багато кисню, він проникає всередину волосинки, спалює пігмент меланін. Якщо волосся після фарбування не затонувати, туди заходять солі, метали, які є у воді, шкірне сало – і волосся набуває брудного вигляду. Тобто після відбілювання порожні місця треба заповнити. Якщо фарбувати у інші кольори, так само меланін спалюється і на його місце вводиться молекула фарби. Простими словами – коли меланін руйнується, відбувається вибух. Це – все одно, що взяти пластикову пляшку, насипати в неї соди, налити оцту і закрити. Починається реакція окислення, а якщо кисню немає куди виходити, пляшку розірве. Так само трубочка волосинки розривається. На місці розриву потім волосинка обламується. Тому блондинки дуже часто можуть помітити, як у них відпадає волосся на певній довжині.
-А якщо волосся коротке, чи можна якісь цікаві зачіски зробити?
-Звичайно, але повинна працювати фантазія майстра. Тепер в Інтернеті можна знайти багато підказок. Придумати щось зовсім не складно. Головне – аби зачіска людині личила, адже не завжди те, що модно – красиво. Тут теж треба враховувати вік, рід занять людини, бо що може собі дозволити 20-річна барменша, не може 60-річна директорка школи. Також зачіска має гармонійно поєднуватися з одягом, відповідати йому і за кольором, і за стилем.
– Зробити гарний макіяж – це мистецтво. Що треба вміти у вашій роботі?
– Мені дуже став у нагоді талант до малювання. Передусім зазначу, що свого часу я закінчив художню школу. Необхідно відчувати і пропорції, і форму, і колір, адже за допомогою барв візуально ми можемо збільшити або зменшити об’єкт. Взагалі виконувати макіяж нескладно, якщо знати його закони і володіти азами техніки. Макіяж я завжди починаю з корекції форми брів, але рекомендую це робити не в день макіяжу, а напередодні. Чому? По-перше, щоб не витрачати потім на це час. По-друге, можуть бути почервоніння шкіри після висмикування волосків, у когось може навіть виділятися кров. Тому важливо дотримуватися при цьому гігієнічних норм, щоб не занести інфекцію, обробляти спеціальними дезінфікуючими розчинами і руки, й інструменти, і «операційне поле», тобто обличчя клієнтки. Тож якщо після того, як майстер висмикнув волосинку і там залишилась ранка, наносити на неї макіяж не бажано. Ранці потрібно дати час для загоєння.
Сам же макіяж завжди починається з очищення шкіри, оцінки зовнішності клієнта і побажань людини, що вона хоче. Та я собі дозволяю давати рекомендації. Часто жінки не мають достатніх знань, тож їм потрібно дещо доцільне порадити, аби з макіяжем, який їм подобається, який вони побачили в Інтернеті чи на подрузі, не виглядати смішно. Тому перед початком роботи питаю в клієнток, вони хочуть бути модними чи красивими.
-А чоловіки звертаються до вас за макіяжем?
-Зараз за зовнішністю доглядає дуже багато чоловіків і це – нормальне явище. Це – не лише загальна гігієна, але й захист від старіння, несприятливого навколишнього середовища. Звісно, хто який рівень догляду може собі дозволити. Для когось взагалі достатньо просто ходити в перукарню і стригтися, голитися, а хтось відвідує косметолога… Та до візажиста найчастіше звертаються перед фотосесіями, хлопці – перед весіллям. Часто буває таке, що людина жила собі жила, вкривалася прищиками і тут вирішила одружитись. Тоді просить – замаскуйте. Звісно, я це роблю, щоб легше було працювати фотографу, але за шкірою потрібно дбати завжди, правильно харчуватися, що теж дуже важливо. Деколи також чоловіки звертаються для рекламних фотосесій, наприклад, під час передвиборчої кампанії. На фото для білбордів вони хочуть мати доглянутий вигляд. Але трапляється й таке, що звертаються, коли роблять просто якісь фотосесії – чи сімейні, чи корпоративні, чи з друзями.
Тепер багато підлітків мріють стати моделями і їм потрібно зробити потрфоліо, так вони теж приходять на макіяж. Загалом попит на таку послугу є.
– Жінки часто хочуть здаватися молодшими за свій вік. Чи можна їм у цьому допомогти за допомогою макіяжу?
– Так. Є таке поняття, як омолоджуючий макіяж. Його ще називають ліфтингом. Що ж це таке? Перш за все, всі лінії повинні спрямовуватися догори. Коли ми виконуємо макіяж очей, зовнішні кутики головне не «завалити» донизу. Їх потрібно візуально трішки витягнути по діагоналі. Коли накладаємо рум’яна, або робимо світлотіньову корекцію форми обличчя, їх також наносимо по діагоналі. Проте обов’язково потрібно враховувати і форму обличчя. Наприклад, якщо воно дуже витягнуте, не рекомендується накладати косметику по діагоналі, бо тоді воно здається ще більш витягнутим. У такому випадку рум’яна варто наносити по горизонталі. Тут потрібно мати певні знання. Також у омолоджуючому макіяжі не варто використовувати холодні і сірі кольори, бо це асоціюється з сивиною. Якщо на очі ще накласти сірі тіні, людина здаватиметься старшою. А от персиковий, золотисто-рожевий, лососеві кольори – рекомендуються. Тобто кольори мають бути теплі, рожеві і світлі. Не варто робити і дуже чорні брови. Губна помада теж має бути теплих відтінків, без домішок синього і фіолетового. Та тут треба звернути увагу і на колір зубів, аби, якщо вони жовтуваті, не здавалися ще жовтішими. Крім того, не рекомендується використовувати темні тональні основи, бо темний колір шкіри обличчя додає років, а ще – перламутрові текстури та текстури з блискітками, бо це також виглядає як сивина, перламутровий хайлайтер, бо перламутр тільки підкреслює зморшки. Фактура шкіри має бути тільки матовою. Це коротко.
-Кажуть, що наших за кордоном легко впізнати за яскравим макіяжем. Це правда?
-Ні. За яскравим макіяжем впізнати можна тільки повій. Якщо наші поїхали туди займатися проституцією, то це їхній «дрес-код», аби просто привернути увагу клієнтів. Але ця, так звана професія, міжнародна. Так фарбуються повії всюди. Жінки, які хочуть мати гарний вигляд, знають, як правильно вибирати макіяж і не бути вульгарними. У Інтернеті є багато порад, є доступ до якісної косметики, тому отримати знання не проблема.
Але наших жінок можна впізнати за доглянутістю. Вони дійсно неабияку увагу приділяють зовнішності. Це – особисто мої спостереження, адже я бував у деяких країнах Європи, скажімо, в Угорщині, в Німеччині, у Нідерландах, у Франції, у Польщі. Отже, звернув увагу на те, що їхні жінки рідко фарбують волосся, в основному це – пріоритет молоді. Зрілі працюючі представниці прекрасної половини там вибирають практичність. Волосся у них або коротке, або середньої довжини, щоб не вимагало особливого догляду, великих фінансових затрат, затрат по часу, адже перукарські послуги там набагато дорожчі, ніж у нас. Декоративною косметикою там також не зловживають, хоч вибір надзвичайно великий.
– На ваш погляд, чи можна фарбуватися непрофесійною косметикою і виглядати при цьому гарно?
– На сьогодні є величезний вибір косметики, засоби для себе вибрати можна. Не обов’язково брати професійні, можна люксові. Взагалі косметика поділяється на мас-маркет (дешева, якої багато), мідл-маркет (середній ціновий рівень), люксову (дорога але якісна) і професійну. Мас-маркет продається на кожному кроці і відповідно не сертифікований, не ліцензований, зроблений невідомо з чого. Але інколи там бувають дуже цікаві кольори, яких немає навіть у професійній косметиці. Тому десь одноразово нею користуватися можна. Проте особисто я не рекомендую використовувати дешеві засоби повсякденно. Хоча взагалі не раджу косметикою користуватися щодня. Якщо жінка хоче фарбувати губи, то бажано вибирати якісну помаду, бо неякісна може і сушити губи, і негативно впливати на шкіру. Це ж стосується і тональних кремів. Дешеві тримаються на шкірі 2-3 години, а потім просто зникають. Тому, як на мене, як їжу, так і косметику потрібно купувати якісну.
-Що порадите жінкам мати з собою в косметичці завжди?
-Дзеркальце, гребінець, блиск для губ і вологі серветки. Особисто я переконаний, що недоліки шкіри треба не маскувати, а треба з ними боротися, тобто використовувати косметичні засоби по догляду за шкірою, аби не потрібно було нічого приховувати. Краще купити дорогий і якісний денний та нічний крем, нормальне мило для обличчя, аби шкіра не псувалася.
-Ви добре знаєтеся на зовнішності жінок, їхній доглянутості. А який у вас ідеал краси?
-Скільки б людство не прагнуло втиснути параметри краси в певні рамки, це ще нікому не вдавалося зробити. Хоча й існують різні теорії, розроблено навіть маску обличчя по якій вираховується правильність його рис і цією схемою користуються пластичні хірурги. Проте якось обґрунтувати поняття краси не можна. І все ж на сьогодні існують певні критерії. Наприклад, ідеальною формою обличчя вважається овальна, що вписується у прямокутник, який складається з квадрата і півквадрата. Ідеальними бровами нині є широкі, природні, губи в моді пухкі, такі, щоб верхня була майже такою ж як нижня, але трішки вужчою, надуті губи вже не є такими популярними, ніс у ідеалі має бути маленьким, а вії – довгими, але це мають бути не віники, які ліплять дівчатам і які не дають відкрити нормально очі, а схожі за довжиною на природні.
– Зараз багато хто заробляє на Ютубі. А ви не пробували давати відеоуроки?
-Я не знайомий із жодною людиною, яка б заробляла на Ютубі. Крім того, не уявляю, як відбувається оподаткування такого заробітку і виплата коштів. Для мене це – загадка. Але знімати уроки хочу. Та це потребує певних капіталовкладень і витрат часу. Та витрачати на Ютуб ні те, ні інше мені не хочеться. У мене такий вік, що я хочу насолоджуватися життям, подорожувати, ходити на природу, помалювати, коли є вільний час. Можливо, колись цим займусь, але не тепер. Хоча маю ідею транслювати заняття у ПАДІЮНі. Якщо куплю новий айфон – це буде.
-Що читаєте?
-Художню літературу зараз не читаю. Читав багато, років до 30. Зараз це – переважно науково-популярні публікації, пов’язані з макіяжем та зачісками, тобто фахова. Та й у житті в мене було стільки різних подій, що художні історії можуть сховатися.
-Поділіться веселою історією з життя.
-У мене майже кожен макіяж – весела історія, проходить із піднесенням і позитивними емоціями. Люблю розповідати анекдоти, посміятися. Але деякі випадки їх затьмарюють. Скажімо, одна наречена просила нанести такий макіяж, аби змінитися до непізнаваності. Я зробив. Це все проходило у неї вдома, а вона мала собаку – вівчарку. Коли ми працювали чотирилапого вивели з кімнати, щоб не заважав, а коли закінчили – впустили. Так от. Вона відкрила двері, зайшов собака. Наречена говорить до нього, а він чує знайомий голос, але не розуміє, де його господарка і починає її шукати. Він її не впізнав і почав лаяти. Це було дуже смішно.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
