Куди і які татуювання наносять собі закарпатці
Закарпатки просять намалювати родимки на обличчі, надати кольору соскам, об’єму губам та зробити 6D брови, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«Не хочу макіяж, хочу татуаж!» – каже все більше дівчат, навіть не замислюючись над тим, що це таке. Перманентний макіяж – це зручно, бо не потрібно щодня фарбувати очі, губи, брови, але якщо він зроблений невдало, то позбутись фарби, введеної під шкіру, непросто. До того ж процедура болісна, дуже неприємна і після неї можуть виникнути набряки.
Тож що таке татуаж, скільки він тримається, чим відрізняється від тату, для чого закарпаткам взагалі штучна краса? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла майстер перманентного макіяжу – татуажу Наталія ШАФРАН.
– Наталю, розкажіть, будь ласка, що таке татуаж і чим власне він відрізняється від татуювання?
– Це абсолютно різні речі. Татуаж, мікропігментування, перманентний макіяж – це колорування ділянок шкіри обличчя методом введення за допомогою голки спеціального антиалергічного, стабільного пігмента в верхній шар дерми, а тату – це мистецтво відтворення на шкірі графічних та мальовничих зображень у різних стилях на глибині 2, 5-3, 5 мм. Татуювання буде триматися на тілі все життя, а перманентний макіяж в середньому від 1 до 3 років.
– Татуювання – окрема тема. Хоч ви цим і не займаєтесь, але процедура чимось близька до татуажу і теж стосується нашого тіла. Яка тут мода? Що вам відомо?
– За моїми спостереженнями, татуювання – річ дуже індивідуальна. Якщо перманентний макіяж передбачає роботу з очима, бровами, губами, іноді сосками на грудях, камуфлювання недоліків, нанесення родимок, то татуювання може бути будь-де. Воно – ніби талісман для людини. Хтось хоче бачити на собі літери – наші або латинські, ієрогліфи, хтось – написи, малюнки. Наприклад, знаю людей, котрі на різних частинах свого тіла робили татуювання у вигляді якихось предметів, вписуючи там дати народження своїх дітей, на ногах картини, присвячені бабусі і дідусю, тобто, предкам. Кожне їхнє татуювання щось символізувало. Татуювання – це відтворення того, що можливо, «кричить» в душі. Дехто взагалі вважає, що зробивши татуювання, почуватиметься більш впевнено.
У дівчат часто зустрічається тату на пальцях, у чоловіків – на руках вище ліктя. Це – свого роду – родзинка, яку людина в собі бачить. У більшості випадків татуювання з чимось пов’язане, воно не робиться просто так. Маю знайому, у якої на шиї досить широкими китайськими ієрогліфами пише: «Сильна, мужня». Вона зізналася, що шкодує, що це зробила, бо тату дійсно має сенс, воно працює. Але ефект у неї виявився зовсім не таким, на який вона очікувала. Роблячи напис, та жінка хотіла просто бути більш впевненою в собі, сильнішою духом, а вийшло, що звалила на свої плечі важкий тягар інших. Тож вона думала над тим, як би видалити татуювання.
– А серед ваших клієнток є дівчата з тату?
– Так. Є. Просто в декого на таких місцях, що не видно, хіба що вони самі в цьому зізнаються. Є й такі, що розповідають про те, що хочуть зробити тату.
